Про тотальну корупцію в сфері комунальних послуг відкрито говорять вже на вищому державному рівні. Так нещодавно секретар Ради нацбезпеки Андрій Клюєв заявив, що в ЖКГ процвітає корупція та хабарництво. Протягом п'яти місяців порушено 850 кримінальних справ щодо зловживань у житлово-комунальній сфері. Голова парламентського Комітету з питань будівництва, містобудування, ЖКГ та регіональної політики Спиридон Кілінкаров (фракція КПУ), також наголошує на корумпованості галузі Колишній Міністр з питань ЖКГ, а нині голова Спілки власників житла України Олексій Кучеренко в ефірі телеканалу UBR заявив, що в ЖКГ панує тотальна, але примітивна корупція, оскільки в тарифах «роздуті» витрати: тільки по воді ми маємо 50% - 60% втрат, відповідно – збільшені витрати електроенергії, а будь - яке обладнання купується за потрійною ціною. Що вже казати про пересічних споживачів комунальних послуг, для яких слова «ЖЕК» та «шахрай» є синонімами.

 

Зважаючи на принцип презумпції невинуватості, який встановлений ст. 62 Конституції України, єдиним підтвердженням цих емоційних заяв політків можуть бути виключно рішення та вироки українських судів, які б встановлювали вину посадових осіб комунальних підприємств у скоєннях злочинів та інших правопорушень. Як виявилося, в Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься достатньо багато судових вироків, постанов і ухвал стосовно притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності посадових осіб комунальних підприємств за вчинення корупційних правопорушень та злочинів, пов’язаних з перевищенням службових повноважень. Обставини справ та мотивація посадових осіб комунальних підприємств, за яких відбувалося вчинення правопорушень, в деяких випадках є досить цікавими та доволі неординарними.

 

 

У березні 2013 року вироком Будьонівського районного суду Донецька було визнано винуватою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 та ч. 3 ст. 191 (привласнення чи розтрата чужого майна або заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем), а також ч.1 ст. 366 Кримінального Кодексу (службове підроблення) головного бухгалтера КП «Енергетик», яка в платіжній відомості про отримання заробітної плати робітниками підприємства за червень 2011 року шляхом підробки виконала підпис від імені двірника, а заробітну плату на ім'я останнього в розмірі 708,38 грн привласнила та використала за своїм наміром. Їй було призначено покарання у вигляді 3 років обмеження волі.

 

У травні цього року вироком Залізничного районного суду Львова було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2. ст. 368 КК (одержання хабаря у великому розмірі), директора ЛКП «Сяйво», який спонукав підприємця до дачі хабара на сумі 800 грн та 600 дол. за підписання договору оренди та зменшення орендної плати на приміщення. Директорові було призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 тис. грн.), з позбавленням права обіймати посади на протязі року. 

 

Вироком Івано-Франківського міського суду у лютому цього року було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 (шахрайство, вчинене у великих розмірах), ч. 2 ст. 364-1 КК (зловживання владою та службовим становищем) голову правління обслуговуючого кооперативу «Житловий № 11», який вимагав передати йому 15 тис. дол за сприяння в отриманні житлової площі у гуртожитку через свої знайомства у виконавчому комітеті Івано-Франківської міськради.

Корупційні правопорушення

 

Постановою Апеляційного суду Києва від 31 серпня 2012 року визнано винним у вчинені адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-2 КУпАП заступника директора з комунальних питань КП «Житлорембудсервіс», який надав вказівку начальнику відділу кадрів щодо відміток і табелювання провідного юрисконсульта підприємства у табелі виходу на роботу як такої, що перебувала на робочому місці , чим сприяла останній в одержанні неправомірної вигоди у вигляді заробітної плати та грошових надбавок у розмірі 4,4 тис. грн за фактично пропущені робочі дні у вказаний період часу. 

 

Постановою Апеляційного суду АРКрим від 16 травня цього року головного бухгалтера ЖКП «Побутфон» притягнуто до адміністративної відповідальності за аналогічною статтею Кодексу про адміністративні правопорушення. Бухгалтера оштрафували на суму 2,5 тис. грн за те, що вона безпідставно нарахувала для сплати директорові премію, чим сприяла останньому в одержанні неправомірної вигоди у вигляді у розмірі 8,6 тис. грн за березень та квітень 2012 року.

 

Постановою Іванівського районного суду Херсонської області від 8 травня 2013 року заступника директора КП «Іванівський комунальний сервіс» притягнуто до адміністративної відповідальності за вже відомою нам статтею, а також за ст. 6 ч.1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». До нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2,5 тис. грн за те, що він пред'явив вимогу про передачу йому незаконної грошової винагороди у розмірі 300 грн, яку отримав від підприємця за не перешкоджання у подальшому здійсненні ним підприємницької діяльності. 

 

Слід відмітити, що характеризуючи особу корупціонера – комунальника в мотивувальній частині постанови суд зазначив наступне: «перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом розлад психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом олігофренія в ступені легкої дебільності». 

 

 

Через недосконалість та суперечливість чинного законодавства, а також через те, що українські судді не надто незалежні при постановленні вироків та легко піддаються як матеріальній мотивації зі сторони обвинуваченого, так і адміністративному впливу зі сторони органів державної влади та місцевого самоврядування, правопорушникам вдається уникнути відповідальності за вчинений злочин чи корупційне діяння.

 

Так, згідно обвинувального висновку Крюківського районного прокурора м. Кременчука у грудні 2011 року громадянин М., який є членом громадської комісії з житлових питань при виконкомі Кременчуцької міськради, з метою особистого збагачення, схилив іншого члена громадської комісії та інженера з експлуатації та ремонту житлового фонду КГЖЕП «Автозаводське» до вчинення злочину, запропонувавши вимагати і одержувати від громадян, які виявили бажання приватизувати кімнату у гуртожитку, неправомірну вигоду за вплив на прийняття громадською комісією позитивного рішення про надання дозволу приватизувати займані приміщення та, як наслідок, винесення виконкомом Кременчуцької міськради Полтавської області рішення про затвердження відповідного протоколу засідання громадської комісії, що є однією із підстав для приватизації жилого приміщення у гуртожитку, оформлення та видачі свідоцтва на право власності, та ділити між собою гроші, одержані від громадян. За весь час діяльності цієї групи ними були одержані хабарі на суму майже 100 тис. грн. 

 

Однак, ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 22 березня поточного року в затвердженні угоди про визнання винуватості за ч.3 ст. 369-2 КК було відмовлено, а кримінальне провадження повернуто прокурору для продовження досудового розслідування через формальні процесуальні недоліки в досудовому розслідуванні. Тож відтепер для продовження діяльності по «впливу на прийняття громадською комісією позитивного рішення» перешкод не має.

 

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеному Управлінням по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Одеській області, за ч. 1 ст. 172 КУпАП у відношенні директора комунального підприємства «Благо» Овідіопольської селищної ради, останній, всупереч інтересам служби та на порушення вимог  Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів пов'язаного із прямим службовим підпорядкуванням близьких осіб, а саме батька, який працює на посаді головного інженера КП «Благо», та мати, яка працює на посаді інженера техніки безпеки КП «Благо», та знаходяться у його прямому підпорядкуванні на вказаних посадах. Однак, постановою Овідіопольського районного від 27 березня справу про притягнення директора КП «Благо» до адміністративної відповідальності було закрито у зв’язку із відсутністю складу правопорушення. Зважаючи на той факт, що Овідіополь є селищем міського типу, а норми ст. 9 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»про заборону мати у підпорядкуванні близьких осіб не поширюються на осіб, які працюють у сільській місцевості. Тож після цього на благо житлово-комунального господарства можна працювати цілими родинами, село ж бо не місто.

 

Взагалі, говорити  про корупцію в ЖКГ України можна безкінечно, ця тема невичерпна, всі її порушують і будуть порушувати, тому що це доволі системне явище, воно існує починаючи від побутової корупції і закінчуючи політичною, тобто присутнє у всіх сферах суспільства, в тому числі і в ЖКГ. Отже, корупція – єдина причина того, що ми бідні.