21 лютого 2012 року у відділі абонемента ЛОУНБ ім. М.Горького до Міжнародного дня рідної мови відбудеться родинна літературна акція «Читаємо разом улюблені казки народів світу». Про це повідомляє прес-служба бібліотеки.
Мета заходу – виховання любові до рідної мови через відродження традицій родинного читання та вшанування мовної культури різних народів.
На захід запрошено представників родин (дорослих та дітей) різних народностей, що населяють територію Луганщини, читачів бібліотеки та засоби масової інформації.
Нагадаємо, що за пропозицією країн членів ЮНЕСКО вперше Міжнародний день рідної мови відзначено в штаб-квартирі цієї організації в Парижі 21 лютого 2000 року. Заснування дня рідної мови сьогодні має велике значення, оскільки за оцінками фахівців, з існуючих нині у світі шести тисяч мов дуже багато перебуває під загрозою зникнення найближчими десятиліттями.
За даними відділу у справах національностей та релігій облдержадміністрації, на території Луганської області в тісній співпрацюють представники 123 національностей і народностей, які об’єднані в 38 національно-культурних громадських організацій. Вони беруть активну участь як у культурному, так і суспільного життя регіону: проводяться фестивалі національних культур, відзначаються пам’ятні та меморіальні дати.
З метою гармонізації міжнаціональних взаємин, розвитку етнічної самобутності народів проживають в області з 2002 року щорічно проводиться комплекс заходів, присвячених Міжнародному дню рідної мови.
- Войдите на сайт для отправки комментариев
Молодчина! Поддерживаю на
Молодчина! Поддерживаю на 100%! Задрали уже националисты-нацисты! Это уже было мой народ, моя нация-словоблудие Ющенко, а попахивает *фюрером 1934 года издания*. И вопрос? Что за такая ненависть к русскому языку? Языку Пушкина Толстого, Лермонтова, Есенина и т.д... Да и сам Шевченко чирикал на росиськой мовЄ.
Очень жаль, Елена, что вы
Очень жаль, Елена, что вы позволяете себе так оценивать стихи Т.Шевченко. Думаю, как-то случайно прочли измышления Бузины... Попробуйте почитать поэзию Кобзаря на досуге, может, сможете ощутить неповторимость слога, умение сочетать разные стихотворные размеры, может откроется вам его истинная боль души о родной земле... И выучить попробуйте, может, получится? Дети в школе и понимают, и запоминают. Кстати, они любят и Пушкина, и Шевченко, и Бернса. Наверное, потому что слушают свое сердце...
Пробачте, але я не можу з
Пробачте, але я не можу з Вами погодитися "мне их жаль, но это их выбор" це наш вибір, це воля всього Українського народу. І Тарас Шевченко любив не абстрактну Україну, а ту Україну яку цькували і московські царі і ляхи і ще багато різних царів і цісарів. А що до того що Ви не в змозі запам'ятати вірші великого Кобзаря то це Ваша воля, я теж не можу запам'ятати те чого не хочу. Я народився і виріс в самому центрі Донбасу м.Первомайськ і також вчився в школі і здобув вищу освіту в Радянському Союзі, але я завжди пишався тим що я українець і живу на нашій славетній землі. А СРСР це була імперія і як закономірність вона повинна була впасти, що й сталося. А Український народ протягом віків прагнув до незалежності і тільки волею народу це сталося в 1991 році. Дуже вже деяким діячам хочеться щоб ми були "буферной зоной" і "малороссией". Ні і ще раз ні - ми Великий Український народ, а Луганщина, як Ви висловились, це невід'ємна частина нашої великої,вільної, незалежної держави. СЛАВА УКРАЇНІ.
Во-первых, Гена (или Геха), я
Во-первых, Гена (или Геха), я поставила вопрос не о мове всей Украины, а только Луганщины. Во-вторых, понятие родная речь и государственный язык - это несколько разные вещи. Если я говорю и думаю по-русски, то это не значит, что я не знаю государственного языка или не желаю процветания народу Украины. И тем более, не считаю свою Родину мачехой. Только я родилась и выросла в СССР, где Украина была БРАТСКОЙ республикой в сотаве 15, как и до этого Малороссия была в составе Великой Российской Империи. И никогда Украина не была самостоятельной, независимой и т.п. Она и сегодня - буферная зона между двумя враждующими блоками. Только в одном блоке наши братья по вере и родственники, язык которых нам понятен от Мурманска до Одессы и от Бреста до Владивостока. А в другом - их противники, язык которых нам непонятен, а вера разменяна на комфорт, удовольствия и толерантность.
Тарас Шевченко, которого вы цитируете, любил, видимо, абстрактную Украину - без ее народа и без его веры. Вся его поэзия - стон пьяной души и блудного сына, так и не вернувшегося к отцу. Именно поэтому в его стихах практически нет рифмы и они трудно зпоминаются (по сравнению с Пушкиным, Есениным, Тютчевым, Некрасовым и т.д.). Многие его современники вовсе не плакали о несчастной Украине, а радовались. Например, великий малоросс Гоголь.
Националисты подняли Шевченко на свои знамена, как и "кулишовку". Только постоянно захлебываются в своей ненависти и раздувают из мухи слона.
Мне их жаль, но это их выбор.
Дуже тяжко знайти відповідь
Дуже тяжко знайти відповідь на таке запитання, що ставить Елена. Яка мова може бути рідною для сорока-сорока пяти мільйонів Українців і для всіх хто вважає цю землю рідною. Лише ті хто нашу славну Україну вважає мачухою мохуть ставити таке запитання. Не буду піднімати питання як це роблять в Росії "понаехали тут", просто нагадаю слова Великого Кобзаря "....німець каже ви моголи,- моголи-моголи тамерлана золотого правнучата голі..." Люди!!!, потрібно схаменутися і кінець кінцем зрозуміти що ми великий, могутній славетний народ великої держави УКРАЇНА, що має свою мову, свої традиції, свій незбагненний колорит.
СЛАВА УКРАЇНІ.
Так какая же "мова" на
Так какая же "мова" на Луганщине рiдна?
Не та ли, о которой Кулиш писал пану Головацкому:
"Вам известно, что правописание, прозванное у вас в Галиции "кулишовкою", изобретено мною... С целью обеспечить науку грамоты для людей, которым НЕКОГДА учиться, я придумал УПРОЩЕННОЕ правописание. Но из него теперь делают политическое знамя. Полякам приятно, что не все русские пишут одинаково.
Видя это знамя в неприятельских руках, я первый на него ударю и отрекусь от своего правописания во имя русского единства". (начало ХХ века, истребление русского населения в Прикарпатской и Галицкой Руси австро-венграми, период создания первых концлагерей там же). Сталинские лагеря были позже.