Серед мешканців нашого міста, якими пишаються сєвєродончани, є і Віктор Іванович Козодоєв. Викладач історії з багатолітнім стажем, колишній директор Сєвєродонецької СШ №3, самобутній поет, вірний друг та щирий порадник молоді.

Він, перебуваючи на заслуженому відпочинку, залюбки зустрічається з молоддю, розповідає про своє життя, поетичну діяльність.

Під час однієї зустрічі з учнями на святі поезії, шанувальникам його творчості вдалося взяти інтерв’ю. Перед слухачами відкрились сторінки його життя.

На питання, які спогади є найяскравішими з дитинства, Віктор Іванович відповів: «Дитинство моє припало на роки війни. Коли батько повернувся з фінської війни додому, то за те, що я гарно навчався в школі, він подарував мені шмат фабричної тканини і попрохав матір до Великодня зшити мені сорочку. Для мене це було великою радістю, адже діти тоді ходили переважно в простому домотканому одязі. А потім почалась Велика вітчизняна війна, на який батько загинув майже відразу в 1941 році.»

Случается, вдруг сердце полоснет

Войны незаживающая рана.

Так станет жаль, что больше не придет

Отец, погибший на войне так рано…

На питання чому ви вирішили стати вчителем, Віктор Іванович відповів: «На це рішення вплинув мій вчитель Валентин Миколайович Бантиков, людина ерудована, інтелігентна. Він викликав зацікавленість, повагу і захоплення, породив бажання стати вчителем. А дідусь, який на той час замінив батьків (мати померла в 1946 році) підтримав це моє бажання.»

На питання що потрібно, щоб бути хорошим викладачем, справжній педагог відповів: «Потрібно любити те, що викладаєш, любити тих, кому викладаєш.»

Коли ми поцікавилися, що спонукало до написання віршів, поет відповів: «Любов до життя, до рідної землі, до художнього слова.»

У родников тихонечко стою

И чувствую с особенною силой

К родной земле привязанность свою

И к этим родникам сторонки милой.

З почуттям вдячності ми бажаємо нашому Вчителеві здоров’я і наснаги ще на довгі роки.

Павло Крук, учень 2 курсу ВПУ №92 

В статті використана інформація з книги Н. Халатюк, В. Козодоев, В. Милютин, Л. Романов «Восхождение стихи» Луганск, 1991 г., а також з газети «Сєвєродонецькі вісті», від 26.12.2003 р. і від 02.03.2012 р.