Если мужчины тоже буду равноправны с женщинами перед природой и начнут рожать детей, то в таком, и только в таком случае, я буду ЗА подобные равенства.

И как всегда куда не глянь - везде только враги. Но постойте. Вот он впереди луч света в тёмном царстве. Спасительный рассвет. "Бог" - кричат одни, подразумевая именно церковь и её мироустройство. "Нация" - кричат любители государственности. А нет. Это всего лишь...РАЗУМ!!!
Мыслите немного объёмней! Как только нам приходит весть, мы даже не вслушиваемся в её смысл, а моментально изучаем гонца и зачем он принёс нам эту весть. А ведь смысл этой вести может появится только потом, когда вы сами решите для себя, для чего она есть. И вы решили, что равноправие - это плохо. Если уровнять всех, то будет слишком хорошо. Не будет больше ссор и ругани. Не будет больше проблем и забот. Но ведь это очень скучная жизнь, когда нет врагов и нет возможности прокричать "ВЫ НЕ ПРАВЫ!!!".
Перестаньте видеть везде зло. Да, не спорю, идёт развращение. Но вы не задумывались почему??? Может это потому, что злые богатые дяденьки спят и видят как бы вашу дитинку растлить. Конечно это так. И на помощь они себе призыват равноправие. А то что родители должны воспитывать детей и просвещать их, показывать им окружающий мир, должны научить их находить информацию, фильтровать её и оставлять лишь то, что важно для них. Вот про это мы забыли и будем дальше успешно забывать. Ведь для нас не важны наши дети, их мысли и их мировоззрение. Для нас стали намного важнее "враги", которых мы себе придумали.
Даже не пытайтесь разубедить меня, а лучше загляните в себя и ответьте на вопрос "Почему я представляю себе всегда врагов, а не друзей?".
Правда всегда на поверхности, но иногда она бывает неугодна нам. Больше общайтесь со своими детьми. И тогда вы никогда не будете волноваться о том, что кто-то сможет промыть им мозги. Но ведь вы родитель, а потому вам намного угодней думать, что ваши дети несмышлёныши. Это заставляет трепетать ваше самолюбие и гордость. А ведь дети всё понимают и знают намного больше нашего. Потому никогда не упускайте возможность поговорить с ними, узнать их мысли. Выслушайте их не с позиции родителя, но с позиции друга, человека способного понять их образ мышления. Разговаривайте с ними на любые темы, в том числе и темы секса. Только найдите подходящие слова. Успейте опередить огромный поток информации, что выльется на ребёнка по мере взросления. Создайте у ребёнка фильтр, научите его пользоваться этим фильтром и развивать его, улучшать. Тогда никакие зомбоящики будут ему не страшны.
Включайте мозг. Включайте индивидуальность, которую нам заменили общественностью. Прекратите создавать и поддерживать шаблоны и штампы. Когда вы всовываете насильно своему сынульке машинку либо пистолет в руки и говорите будь "мужчиной"; когда вы заставляете свою дочь играться с куклами и игрушечными плитами с целью создать "женщину" - возможно в этот момент вы ломаете своего ребёнка. Возможно ваш мальчуган не хочет машинок и пистолетов, а хочет бумагу и акварель. А ваша дочурка возможно не хочет провести жизнь у плиты, а хочет изучать устройство мира с помощью квантовой физики. Но ведь какое нам дело до их желаний. Нам нужно "спасать" нацию, спасать, неньку, спасать человечество. А потому дитятко, а ну-ка быстро вписалось в общепринятые шаблоны "мужчины" и "женщины". Забудьте о государстве - оно не помнит вас. Забудьте о нации - её нет. Ну а человечество вообще не знает, что вы существуете.
А вы ругаете современное равноправие. Оно учит вас тому же, чему учат ваши любимые супергерои (Иисус, Будда, Аллах, Иегова, Моисей и другие персонажи религиозных комиксов) - любить и ценить всё вокруг вне зависимости от обёртки, главное чтобы начинка была вкусная. Вы ходите в церкви, синагоги и мечети, где вам говорят возлюби ближнего своего. Радостно кричим "Аминь!/Аллах акбар/Хара Кришна/ и т.п.", ручёнки протягиваем к небу и получаем благодать. А потом идём творить правосудие божие в мир, несём свет и добро(а ведь на самом деле ад и погибель). И в этот момент наша любовь к ближнему улетучивается просто потому, что он отличается от нас и нашим "устоям/шаблонам/верованиям" он омерзителен. В религии даже придумали красивое словечко, а потом и выражение "Мерзость", "Это мерзко". Да ещё подкрепляют это волей Бога - видите ли они знают, что Богу мерзко, а что нет. Сами вдумайтесь - как безграничному всемогущему создателю может быть вообще что-то мерзко???? Это напоминает слабоумие, но только не физическое. Это ОН сотворил этот мир и сделал его таким каким захотел увидеть. Это ОН создал тех самых ненавистных вам геев, лесбиянок и толерастов. Этого пожелал ОН! И у НЕГО таких миров бесконечное множество.
Если мы хотим как-то повлиять на мир и изменить его к лучшему, давайте всё таки начнём с любви и будем любить всех. Перестанем делить людей на сорта и виды.
Отделять зёрна от плевел - работа жнеца, а не наша. Наша - решить кто вы и в какой кучке захотим быть. Но не думайте, что зёрна лучше плевел или наоборот. Они одинаковы, просто у них разное назначение.
Так что учимся воспринимать и обрабатывать информацию.
Всем приятного дня!

Заметку написала Лиза Кислякова, ученица 8-А кл. СШ №5. Фото Забирко Т. Н.

Пропаганда феминизма посредством кино или - ложь "Титаника"

К счастью для наших родителей, мы слава Богу, сталкиваемся лишь с малой долей тех проблем, от которых у американских родителей опускаются руки. Речь идёт, в первую очередь о том, что главной задачей родительского воспитания на западе является противодействие агрессии СМИ, которые неуклонно вгоняют некогда христианскую цивилизацию в прокрустово ложе Содома и Гоморры.

Предметом разговора предложенной вашему вниманию реплики будет один из частных случаев пропаганды феминизма при посредстве кино.

«Даже когда в популярных фильмах нет преднамеренной враждебности к мужчинам, зачастую они там всё равно дискредитируются. Классическим примером такого рода уклона является фильм Джеймса Кэмерона «Титаник»», - пишет Дж.Добсон.

Кинозрителям памятен эпизод паники гибнущих на тонущем корабле людей. В качестве обобщённого образа показано неприглядное поведение жениха главной героини, всеми правдами и неправдами пытавшегося занять место в спасательной шлюпке. Акцент на ничтожности поведения мужчин во время бедствий является общим местом и одной из норм «политкорректности».

А ведь на самом деле ничего подобного на «Титанике» не происходило!

В ту роковую ночь погибли 1339 мужчин и лишь 114 женщин и 56 детей. Об этом свидетельствует алфавитный список погибших, представляющий собой последний зал в экспозиции выставки, посвящённой «Титанику», проходившей в Бостоне.

Практически все мужья и отцы, за редким исключением, отдали свою жизнь, чтобы спасти своих жён и детей. То был один из самых ярких в истории примеров самопожертвования. Именно поэтому «Титаник» прозван «кораблём вдов».

К сожалению, Джеймс Кэмерон, которому указывали на явное несоответствие идеологического заказа действительности, предпочёл всё вышесказанное проигнорировать. По замыслу создателей фильма обречённые на смерть люди в большинстве своём изображены были в виде обезумевшей от животного страха толпы. По этому же замыслу сотни пассажиров-мужчин, рвавшихся к спасательным шлюпкам, были остановлены только силой оружия. Показан мужчина, который прокрался за спинами женщин и детей и захватил одно из спасательных мест в шлюпке. История подтверждает, что были и такие случаи, но нормой подавляющего большинства было совсем другое поведение.

Я поделился с вами этим вопиющим несоответствием не только с целью занимательной информации, и не как глас женоненавистника, вопиющего в пустыне политкорректности. Слава Богу, все эти всевозможные лиги поддержки пока еще не обладают диктатом в идейной сфере. Той самой сфере, где все традиционные для христианской цивилизации ценности (в т.ч. представления об идеалах) перевёрнуты с ног на голову и именно в таком виде вдалбливаются подрастающему поколению жителей вожделенного кем-то запада.

Больше о позитиве и перспективах, которые содержатся в гендерной политике см. на сайте http://stopgender.wordpress.com/

Думаю всем интересующимся темой гендера стоит изучить брошюру "Гендер без прикрас", чтобы знать обратную сторону процесса:
stopgender.wordpress.com/broshura

В одном из детских садов Швеции не стало ни мальчиков, ни девочек. Детский сад не закрылся – его по-прежнему посещают те же 33 ребенка. Но только теперь у них нет пола – они просто «друзья», передает Associated Press. Сотрудники детского сада стараются избегать местоимений «он» и «она». По-шведски «он» – han, «она» – hon. Чтобы избежать этих местоимений, воспитатели используют бесполое слово hen. Хотя в классическом шведском языке это слово отсутствует, но в жаргоне некоторых гомосексуалистов и феминисток оно используется.

«Мы используем это слово, когда в детский сад собирается прийти, например, доктор, полицейский, электрик или водопроводчик. Мы не знаем, будет это мужчина или женщина, так что мы просто говорим, что hen придет около двух часов дня. Таким образом, дети могут представить себе как мужчину, так и женщину. Это расширяет их кругозор», – говорит заведующая детским садом 52-летняя Лотта Райалин.

Чтобы дети не «впадали в гендерные стереотипы», воспитатели уделили особое внимание подбору новых детских книг, а также виду и цвету игрушек. Хотя куклы обладают всеми анатомическими особенностями, присущими мальчикам и девочкам.

«Общество ожидает от девочек, чтобы те были женоподобными, милыми и красивыми, а от мальчиков – чтобы те были мужественными, грубоватыми и общительными. Но Egalia дает детям фантастическую возможность быть такими, какими они хотят быть на самом деле», – поясняет воспитательница Дженни Йонссон.

Детский сад, функционирующий за счет бюджета, открылся в 2010 году в Содермальме, известном своим либерализмом районе Стокгольма. Он рассчитан на детей в возрасте от года до шести лет и стал одним из самых радикальных примеров проявляемого в шведском обществе стремления к равенству полов, начиная с раннего детства.

В детском саду Egalia бывшие мальчики и бывшие девочки вместе играют с кукольной кухней, занимаясь «приготовлением пищи». Рядом с этой игрушечной кухней выложены наборы кирпичиков Lego и других игрушечных стройматериалов – специально для того, чтобы в сознании детей не возникало барьеров между такими занятиями, как приготовление пищи и строительство.

Кстати, куклы, в которые играют дети – чернокожие, в связи с чем детский сад уже получал угрозы от местных расистов. Но заведующая оптимистична: в ее заведение стоит большая очередь, и только одного ребенка родители забрали обратно.

Вместо неполиткорректной «Белоснежки» дети слушают сказки о жирафах-гомосексуалистах

Заведующая Райалин указывает, что ее задача – создать обстановку, терпимую к гомосексуалистам, лесбиянкам, бисексуалам и транссексуалам. Поэтому детям она дает читать такие книжки, как, например, историю о двух самцах-жирафах, которые переживали, что не могут иметь детей, пока не нашли брошенное крокодилье яйцо. Да и почти все книги в этом детском саду рассказывают об однополых парах, одиноких родителях и детях-сиротах. Исключены такие сказки, как «Белоснежка» или «Дюймовочка».

Разрушение гендерных стереотипов является основной задачей общенациональной программы дошкольного обучения, построенной на представлении, будто даже в прогрессивной Швеции мальчики получают в обществе неоправданное преимущество. Чтобы сгладить его, во многих детских садах ввели специальных «гендерных педагогов», задача которых – помочь воспитателям находить среди детей тех, кто все-таки придерживается прежних стереотипов.

Некоторые родители обеспокоены, считая, что процесс зашел слишком далеко и дети, покинув дошкольное учреждение, окажутся дезориентированными в реальном мире. «Присвоение мужчинам и женщинам разных ролей – не проблема, коль скоро они наделяются равной ценностью», – говорит Таня Бергквист, блоггер и активная противница политики, которую она называет «гендерным безумием».

Сторонники разрушения межполовых границ говорят, что в традиционном обществе всему, что делают мальчики, присваивается более высокая ценность. «Но с чего они взяли, что это так? Почему игры с автомобильчикам и считаются более важными, чем игры с куклами?» – говорит Бергквист.

Швеция издавна пропагандирует равенство между полами, но недавно дошла и до того, чтобы разрешить однополым парам брать на воспитание детей. Государство выделяет денежные суммы на научные исследования проблемы гендерной идентификации.

Такое заведение, как Egalia, необычно даже для Швеции. Детский психолог Джей Бельски (Университет Калийфорнии, США) сомневается, что там применен верный подход к воспитанию детей. Ведь мальчики, допустим, рано или поздно начнут заниматься тем, что нравится именно мальчикам – к примеру, бегать с палками, воображая, будто это мечи. Взрослые же станут относиться к такому поведению неодобрительно. Получается, что политика «гендерного нейтралитета» вольно или невольно будет, напротив, подчеркивать особенности мужского или женского поведения, опасается эксперт.

Коли десь починаються голосні крики, лемент і плачі про рівність і братерство, то це насторожує. Маємо власний історичний досвід з цього приводу. Прикладіть вухо до Української Землі і почуєте важкий крок батальйонів руху за права упослідженого укр-жіноцтва. Зойки і голосіння чути далеко-далеко.

Вони оголошують на увесь світ, що варварське відношення, глумління і збиткування над жінкою в державі Україна змушує українське жіноцтво боротися за свої права і свободи. І це все на дуже-дуже науковій основі. Штовхає і вказує напрям руху – гендерна наука, яка пропагує гендер – політику рівних прав чоловіків і жінок. Але є маленький, тобто великий, ньюанс. Ця наука, як цнотливий айсберг, не дуже хоче показувати всім свою нижню, більшу частину. Бо там головне. Плюс якісь щедрі, добрі і ласкаві спонсори-гендерасти. В цю наукову фіру запряжені «українські» ЗМІ, суспільно-диверсійна функція котрих відома.

Здавалобися, споконвік в Українській Традиції жінка була у повазі і шані. Коли в старій Німеччині жінки жили за відомим принципом трьох «К», то в Україні вони були повноправними членами суспільства. В тотій Европі відьом відловлювали і спалювали, а в Україні це була досить поширена професія. Наші жінки вміли читати! Це тоді, коли в Європі мало хто букву живу бачив. Карась з Одаркою також є якимсь символом до питання «а хто в хаті хазяїн?».

От подумайте собі ще про таку українську національну особливість: зараз мак сіють мало, можна за це сісти до цюпи, а макогони продаються справно. І чого це? Що, хтось там, якийсь мак ними тре? Самі знаєте його побутове спец-призначення. Це яскраво-гендерний український сімейний символ, а водночас жіночий інструмент виховання, або штормового попередження. А хто зможе аргументовано заперечити, що Запорізька Січ – це просто місце втечі чоловіків від своїх злих гендериць? А тепер далі: чому гетьманська булава, це, по суті, той самий макогін? Може для козаків з дитинства кухонний макогін, в маминих руках, був символом дисципліни і влади? Жарти-жартами, але за всю історію людства традиція рівності чоловіків і жінок була була тільки в українців і етрусків.

Маючи в державі таку самохідну гармату, як таваріщь Вітрєнка, про занижений статус жінки в Україні говорити не треба. Всім запам’яталося: «А эта тібє ат мєня !»- і як приложилася червона амазонка до мужчини… Це – гендер пролєтарскій.
Одним з завдань сьогоденної антиукраїнської істерії ворожих, київських ЗМІ є розкрутка пропаганди нерівності жінки з чоловіком. Але ж проблем у відносинах жінка-чоловік менше, ніж в інших прошарках нашого життя. Безумовно, що тертя в трикутнику чоловік-жінка-суспільство в Україні є. А де ж його нема? Чи це така супер-нагальна тема, щоб на неї витрачати стільки енергії і мільйоні? То звідки ж впала на нашу голову ця проблема гендеру, тобто порятунку жіноцтва від злих українських «синіх борід»? Прошу звернути увагу, як активно, нагло і безкомпромісно просувається на державному рівні в Україні гендерна політика. І з грошима нема проблем, і радіо-телебачення оплакує важку жіночу долю, і книжки гендерові на вулицях роздають. На шару роздають!

Жінки, запам’ятайте! Бесплатний сир дістається тільки другій мишці.
Мало, що розкололи Україну на Схід і Захід, так тепер треба ще чоловіків з жінками пересварити. Щоб одразу прояснити ситуацію треба наголосити, що гендерна ідеологія вийшла з фемінізму, а ідеї фемінізму зародилися в лесбійському середовищі.
А ось недавно вийшла товстенька та гарненька книжечка – «Основи теорії гендеру». Навчальний посібник, між іншим. Молодь українську будуть вчити. Рекомендовано Міносвіти і науки України. Тут ще є те, що б мало насторожити – цей підручник виданий за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» Джорджа Сороса.
Науковці, котрі це писали, чомусь впевнені, що кожна українка мріє мати профіль як у чоловіка – з кутасиком. Гендерна наука, це така собі, благенька з виду, троянська солом’яна теличка, в середині котрої данайський спецназ з науковців-збоченців і ЗМІ.
Будьте уважні! Вміло кинутий ворогом недопалок може стати причиною пожежі у вашій хаті!

Трошки з навчального посібника: здавалобися, як може принижувати українку її рідна мова? А гендер не спить, пантрує демократію і вказує пальчиком. Ось дивіться, жінки: слово «професіонал» має позитивне значення, а «професіоналка» – означає повію. «Майстер» – фахівець високого класу, «майстриня» – жінка, що займається народним ремеслом, «акушер» – це лікар-фахівець, «акушерка» – це так собі, якесь там медучилище. «Друкар» – фахівець поліграфічного виробництва, «друкарка» – жінка, що клацає на машинці і більше нічого не вміє. Слова «викладач», «бухгалтер», «модельєр», «стиліст» і т.д. – взагалі не мають жіночого роду! Ва-а-ай! Гевулт! Не мова, а якась суцільно-абсолютна дискримінація і приниження честі та гідності українського жіноцтва! Яка ж ваша українська мова недосконала і селюцька,- нашіптує гендер!

Я собі думав, що гендерна наука досліджує тільки Господні Створіння – чоловіка і жінку, а все виявляється глибше, перспективніше. Поцитуємо з підручника:
«… у центр уваги гендерних досліджень потрапили п’ять статей: жіноча, чоловіча, гетеросексуальна, гомосексуальна і транссексуальна…»

Ось тут і центр дійства!!! Ах-ах, який же він чарівний і кольоровий, той гендер, шляк би йго впік!

Вони кажуть, що поділ людства на чоловіків і жінок – це дуже неправильно, бо «…технічно цілковито можлива тема чоловічої вагітності робить минулим той час, коли суть жіночого і чоловічого виводили зі статевих ознак…» Наука обурена, бо наш Творець наробив помилок, бо: «…можливості контрацепції і визнання репродуктивних прав жінок , більша відкритість суспільства до різноманітних сексуальних орієнтацій, можливості хірургічної зміни статі, виникнення техніки штучного дітонародження – повністю знімають біологічні бар’єри…», – що тяжіють над свободою жіноцтва. Відчуваю п’ятами, що тоті біологічні бар’єри Небо підпирають і якщо їх зрушити, то воно впаде на голову не тільки гендернутим, а всім! За те, що бейсбольними битами вчасно не переломили ноженята збоченцям.
Ще один об’єкт викохуваний гендером – андрогінність, тобто поєднання в одній людині маскулінності і фемінності. Незрозуміло? В Галичині воно називається «курій» – ні півень, ні курка. І яєць не несе, і курей не бавить. Такий собі продукт курячого гендеру. Все як у людей.

Гендер в ідеалі – це взагалі позбутися статі і ввести у вжиток гендер. Синтезувати суспільство гендернутих куріїв. А гендерята всі будуть інкубаторські. Дуже скоро галичанкам з сумом доведеться згадувати старі пісні: «Хто ж нас поцілує в уста малинові…»

Ось так. Головним завданням гендеру є «культурне осмислення» збоченсько-сатаністичних процесів.

В Християнстві, відміну від інших релігій, хрестять і хлопчиків, і дівчаток, і дядьків, і тіток, і бабусь, і дідусів. Але ж гендер і тут не дрімає:
«…Біблія, створена в період панівного патріархату, служила обгрунтуванням наявної нерівності жінок. Релігійні й теологічні тексти, написані авторами-чоловіками, відбивають і містять «чоловічі погляди» на відносини людини з Богом…». А ще кажуть гендерасти, що Господь – дискримінатор, бо спочатку створив чоловіка, а не жінку. І жінку створив не самостійно, а з ребра Адама, що і є глобальним приниженням для сучасної жінки. Виявляється, що:
« …більшість церковних інституцій носять «женофобський характер» і витончену дискримінацію, якій піддається жіноча свідомість у результаті таких широко відомих формул, що лунають з амвона: «Бог наш Батько (а не Мати)», «Людина Господа»(в значенні – Чоловік), «Братерство людей «(а не «Сестринство»)…». А наші жіночки про таке приниження і не здогадувались, а науковці м’яко, без притиску ознайомлюють з ситуацією. Мовляв, хочеш бути в авангарді Світового Жіночого Процесу? Давай до нас! Гендерити Світ будемо! І в хвіст, і в гриву! (А ріжки і хвостик самі проростуть.)

А коли оголене жіноче тіло безсоромно і круглодобово використовується в теле-рекламі? Навіть в рекламі пилок, цвяхів і лопат? (Дякуємо, що не гробів.) Гендер і його господарі з цього приводу чомусь мовчать. І книжок про це на шару не роздають. Здогадуєтесь чому? Бо і гендер, і телебачення в одних руках! Ті ж рученята розмахують «Правами людини»:
«… гендерна школа «вписує» гендерну критику релігії в загальну концепцію Прав Людини… У цій позиції жоден текст Святого Писання не можна розглядати як остаточний, бо демократія припускає безперервне виробництво нових цінностей і практик, котрі якнайповніше забезпечують актуальне самовтілення індивідів.»

О-о-о, значить гендернуті будуть писати нову Біблію, бо ця дуже ображає жінок. (Вже навіть є така академічна дисципліна – «феміністська теологія»). Хоча, новітня, «Демократична Біблія» в Америці вже є. Це та сама Біблія, тільки з вилученими текстами, в яких є натяки на ксенофобію та антисемітизм – книжка схудла на два пальці.

Головне в гендеровій справі – зерно сумніву посіяти, а далі воно якось само виборсається. Гадє завжди проростає. Та і вчителів по цій справі щодень – то більше, як кроликів. Скажімо, пані Гольдберг стверджує, що «боги класичного християнства не підходять сучасним жінкам, а тому їх слід замінити новими чинами релігійної експресивності, що відбивають специфіку жіночої суб’єктивності…» На маєш! І Боги у нас неправильні!

Ви думаєте, що Ісуса обійшли? Ага, зараз! «… Ісус учив рівності всіх людей незалежно від нації, раси та сексуальної орієнтації…» І що ти тут скажеш… Значить в Біблії помилочка вийшла – Содом і Гомора згоріли банально, бо місцеві блакитні ліберали ігнорували правила пожежної безпеки. І ніякої Кари Божої!
Хтось же платить за це. Будьте дуже уважні! Якщо лупа на голові почала рухатися, то це, мабуть, не лупа. Це – воші.
Як тільки ідейки з шарових книжечок жіночці сподобаються, то одразу і грошики найдуться, щоб та жіночка однодумців збирала. Організують гурточок «підвищення самосвідомості». А потім той клубочок гадєчий на партійку перешиють. Їх і в парламент спробують. Вони там терпимість проштовхувати будуть. Бо в гендері Терпимість – се дуж-же важне!
«…Частина феміністських теологів пропонує називати Ісуса «нашою сестрою», тому що Христос має низку якостей, що їх приписують в традиційній моделі «жіночному ряду…».

Традиція – це така штука, котра не дає Нації перетворитися в тваринний прайд. Атака на Українську Традицію в Україні ведеться комплексно. І носіями цього Духовного Грипу є безнадійно хворі на демократичний сказ -ЗМІ (це така собі держава в державі). Ця компашка з одного ідеологічно-зміїного клубочка з гендеряками.

А що українська державницька ідеологія? Біг по граблях, як вид спорту?

Недавно на ЕРІ-FM пояснювали, що діти вже в третьому(!) класі конче повинні знати, що таке презерватив. І як дитина сего не знає, то з неї нічого доброго не виросте. А як «наші» журналісти вболівають за чужинецького Давида Портера, котрий насилу пхає в Україну свій PlayboyTV: «…це буде не меншим тестом на демократичність для української влади та суспільства, ніж свого часу проблема «темників». Перш за все, поява такого каналу свідчитиме: суспільство дозріло до розуміння своєї неоднорідності, наявності людей із різними запитами, смаками й потребами… – ось квінтесенція ліберальної політичної доктрини і ліберальної культури, в умовах якої стає можливим поява еротичного телебачення.»(Телекритика) Не знаю як Вас, а мене ці педерасти вже дістали. (До речі: слово «педерастія» – це не матюк. Це – медичний термін.)

Ось так воно. Перед впровадженням п’ятистатевої гендерної демократії треба привити українцям терпимість хоч до теле-порнухи. А далі само піде. По армійському це називається «артпідготовка».

Легко, граючись, інтелігентно і науково журналісти та власники ЗМІ поселяють в душах паразита. Паразита Душі. В народі його називають простіше – дідьком.
Грипозну курку скоресенько ріжуть, поки вона інших не заразила. А що робити з грипозним збоченцем-журналістом? У нього ж мільйонна аудиторія і ніякої відповідальності! Язик, як високооплачуване помело!

Дійсно, журналістська продажність дає уяву про безмежність.

Виконуючи суспільно-освітню функцію маладыє-інцєрєсныє, кієфскіє, пра-а-адвінутыє дзєвушкі с цілівізара філасовствуют про глобальні сексо-орально-анальні проблеми українського суспільства (ані лахоф прасвєщают). Ах! Як воно чарівно звучить з дівочих вуст. Так і хочеться цій теле-німфочці презентувати гармонійну чавунну панамку з дірочкою для косички. Сорому вони не знають і не мають Чи то мама про це не чула, чи то дзєвушка інкубаторська. І недайбо їм щось сказати! З ними як в зоопарку: «Страусів не лякати! Підлога бетонна!»

Гість хваленого 5-го каналу, відомий український журналіст, радить робити сімейні екскурсії в сексшоп. Але щоб з дітьми. І маленькими і великими. А ведучі передачі від щастя аж ся заслинили сподобалось дуже. Дайош діткам секс-шоп! Нема чого в діток якусь там фобію виховувати. Воно, виявляється, що той секс-шоп дуже корисний для дітей. Демократами виростуть! Ліберальними! А я розвину думку ведучих: щоб дітки виросли справжніми демократами, то їх треба відповідно виховувати на ще простіших прикладах:

«Ось дивись, Дмитрику, який наш Бровко, нечемний, не поважає прав і свобод бліх! Він своїм блохам спокою не дає, знущається, дискримінує, переслідує, блохофоб тоталітарний! То лапкою чухає, то зубками викусує. Недостатньо в нашого Бровка терпимості!»

А щоб Дмитрик ріс гендерно, то потім татка треба гендернути: «А татко наш купив Бровкові терористичний шампунь від бліх, буде Бровка ним мити і бідні блошки повмирають в муках. Наш татко нетолерантний фашист! А бідні блошки так хотіли жити…»

Взагалі, в контексті української дійсності, здалобися в Україні слово «паразит» відмінити. Присмак якийсь нечемний. От назвати би бліх не «паразитами», а «мешканцями». Блоха – мешканець на тілі Бровка. Уже якось ліберальніше звучить, терпиміше. Бо якщо слово «паразит» голосно сказати у залі Верховної Ради, то одномоментно образяться сотні депутатів. Але на злодієви – і шапка вогнетривка.
Чомусь українець повинен терпіти все українофобське, збоченсько-демократичне лайно!? Бо фундаментом гендерної, п’ятистатевої демократії є Терпимість? Привчили. Вже терпить. Ну, може в Галичині трохи нервусів залишилось, на них і надія. Бо вони вголос питають:
- А ДЕ Ж МЕЖА ТОЇ ТЕРПИМОСТІ ??? А може це межа між людиною і скотиною?!

Ця чорна хмара Духовного Діоксину валить з Києва. Там це вже норма. Що буде в душах і серцях наших дітей через 20 років? Ідеологія – штука дуже інерційна. Постає просте питання: а Київ це столиця якої нації? Шкода, але щоб зберегти українство, традицію, мораль – треба буде тікати з їхньої України. А далі – час покаже. Під лежачий камінь… завжди встигнемо.
Гендер – це інструкція для українського жіноцтва, як правильно шукати пригоди на сіднички, коли життя склалося.
Гендер – це спроба змінити порядок речей в природі – заставити зайців харчуватися карасями, а вовків відлітати у вирій.
Гендер – це система муштри українця, щоб терпів все протиприродне.
Гендер – хитра штука. От як би Ви інакше назвали таке суспільно-спортивне явище як «куревство»? Не знаєте? А київські науковці-демократи знають – це «свобода репродуктивної поведінки жінок». Ади, як пристойно звучить!

P.S.
Файна книжка, шляк би її впік. Недарма має 535 сторінок. Містичне 5+3+5 =13. Так вона ж не одна така. Збоченські ідеї опрацьовують цілі наукові інститути! І «українська» наука працює, аж ся курить. Що тут зробиш. Тут можна тільки побажати. Побажати науковцям-демократам здоров’я і втілення наукових розробок в життя. В їхнє приватне життя! Щоб доля на щастя дарувала їм гендернутих дружин-трансветитів і щоб авангардові п’ятистатеві шлюби в їхніх родинах освячували передові попеси-лесбіянки.

І більше нічого, бо гроші вони вже заробили.
Тарас СОБКО,
Источник http://ukrlife.org/main/minerva/anatomia_hrunia2.html (публикуется в сокращении).

На каком основании администрация школы отправила моего ребенка в юношескую библиотеку на лекцию по гендерному абсурду? Гендер - это пропаганда гомосексуализма в школах и в обществе. До каких пор нашим детям будут забивать голову всякой дрянью да еще в учебное время. Я отправляю ребенка в школу учиться разумному, доброму и вечному, а не этой новомодной выдумке в старой упаковке содомского извращения.
Депутат Башкатов О.В., он же зав. гороно, почему-то не ведет личный прием избирателей, да и в гороно к нему в кабинет трудно попасть.
Может он, вместе с господином Зуенковым, через вашу газету ответит, когда прекратится растление малолетних в нашем городе через преподавание секспросвета и гендера?
Кто еще сомневается, что гендер - это абсурд, читайте все об этом на сайте:
http://stopgender.wordpress.com/