Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а в деяких випадках - до 23-х років.

Проте, як показує практика, дуже часто батьки ігнорують це, шляхом недобросовісного виконання покладених на них обов’язків щодо утримання дитини. Здебільшого, такі випадки трапляються після розлучення подружжя. Мати з дитиною стикається з проблемою, як жити далі і як забезпечити дитину. А колишній чоловік, в той час, живе своїм життям, не замислюючись про свій  обов’язок – виховувати своїх дітей та матеріально забезпечити їх життя.

Права своїх дітей необхідно відстоювати! 

Законодавством України передбачено два способи стягнення аліментів: добровільний та в судовому порядку.

Так, незалежно від того, чи перебувають батьки дитини в шлюбі, чи ні, один з батьків, з яким проживає дитина, має право звернутись до суду із позовом про стягнення аліментів на утримання дитини.

Заява повинна бути складена в письмовій формі відповідно до правил, викладених у ст. 119 Цивільно-процесуального кодексу України.

 Відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» при подачі позовної заяви про стягнення аліментів позивачі звільняються від сплати судового збору, який згодом буде стягнуто з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України позови про стягнення аліментів і про встановлення батьківства можуть подаватися за місцем проживання позивача.

Згідно законодавства України існує два способи визначення розміру аліментів:

1. Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини (ст.183 СК України). Частка заробітку (доходу) матері, батька визначається судом.

2. Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі

Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за завою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. 

Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 СК України, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При цьому, варто підкреслити, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Кримінальна відповідальність.

Виконання рішень суду щодо стягнення аліментів здійснює Державна виконавча служба України. Якщо боржник не бажає виплачувати кошти стягувачу на утримання дитини — стягувач може звернутись з заявою про притягнення його до кримінальної відповідальності за ознаками ст. 164 Кримінального кодексу України, а саме за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів). Покарання за такий злочин передбачено Кримінальним кодексом України. Слід зазначити, що під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за шість місяців відповідних платежів.

 Протягом поточного року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 42 кримінальних провадження, за ознаками злочинів, передбачених ст. 164 КК України (ухилення від сплати аліментів на утримання дітей). Слідство триває. До суду з обвинувальними актами спрямовано 16 кримінальних проваджень.  Винні покарані.

Першина В.В.,  прокурор Сєвєродонецької місцевої прокуратури