Ось уже два роки півострів понурюється у світ темряви. Про це свідчать не тільки економічні,політичні показники, а й становище, настрій місцевого населення.

 

Більшість членів моєї родини ще у мирний час проживали у столиці АР Крим –  місті Сімферополі. Через воєнне становище в Україні я був змушений протягом півроку жити і навчатися в окупованому регіоні.

 

На перший погляд здавалося, що ситуація є стабільною: багатий асортимент продуктів харчування, відсутність збройного протистояння, переповнені людьми центральні вулиці. Але так було недовго… Упродовж року можна було спостерігати, що українських товарів ставало все менше, впроваджувалась нова валюта, закривалися українськомовні школи та гімназії. Наприклад, НВК «Українська школа-гімназія» (Сімферополь). Після окупації Криму Росією маріонеткове «Міністерство освіти Криму» заявило про плани щодо переведення гімназії на російську мову викладання. 10 квітня 2014 року перед гімназією пройшов мітинг, так званою кримської «самооборони», на якому кілька десятків людей вимагали відставки директора та перетворення гімназії на російськомовну.

 

Згодом ситуація погіршувалася. Найголовніше – це соціальна проблема. Моральні утиски, тотальний контроль над населенням – усе це повільно,але ефективно змінювало настрій людей. Інакше кажучи, відбувалося глобальне насадження атмосфери страху. Не можна не помітити ріст цін на товари, зниження заробітних плат. Після проведеного мною опитування місцевого населення Сімферополя, я зробив висновок, що у середньому заробітна плата жителів Криму становить 10 000 російських рублів. Більшість з опитуваних мною людей вважають, що цих коштів замало, щоб задовольнити свої основні потреби.

 

Відомо, що Крим є одним з найпрестижніших та мальовничих курортів світу. Багато людей приїжджали  сюди, щоб як слід оздоровитися та відпочити. Анексія Криму призвела до того,що півострів «втратив» відпочивальників. У 2015 році я побував майже в усіх містах Криму, проте те, що я побачив, дуже вразило мене: знелюднені пляжі, закриття прибережних готелів, ресторанів через відсутність туристів.

 

Здавалося, гірше бути вже не може, але це не так. Як на мене, немає нічого страшнішого за пропаганду. Нав’язування думки про подальше щасливе майбутнє Криму у складі Російської Федерації, демонстрація України як фашистської держави – все це сильно вплинуло на розуміння ситуації жителями Криму.

 

Енергетична блокада з боку України окупованого Росією Криму змусила керівництво багатьох кримських санаторіїв «тимчасово» припинити прийом, так як там немає технічної можливості обігрівати номери і кімнати  відпочиваючих. Одним з таких санаторіїв у Криму, який оголосив про припинення прийому відпочиваючих, став санаторій «Міністерства охорони здоров’я».

Бажання проживати, здобувати освіту на території України змусило мене покинути Крим. Майже рік я чув про ситуацію на півострові через ЗМІ, спілкування з кримськими родичами. Тиждень  тому я знову приїхав у Сімферополь, щоб нарешті побачити свою родину. Зараз, перебуваючи тут, я напишу свої нові враження від побаченого. 

 

Червень 2016. Ситуація кардинально змінилася, особливо у соціальній сфері. Уже рідко можна почути галаси «слава Росії», більшість людей сумують за минулим, говорячи, що вони сильно помилилися у своєму виборі. 

 

26 червня 2016 року у центрі Сімферополя відсвяткували «День кримськотатарського прапора». Прапорець кримських татар ледь-ледь виділявся в оточенні великих російських прапорів, а за процесом святкової програми пильно спостерігали працівники поліції. Не дивлячись на це, можна було почути розмови відвідувачів про щасливе майбутнє півострова у складі України.

 

Нехай же прапор кримськотатарського народу завжди майорить поруч із Державним Прапором України на знак єдності ідеї побудови європейської, незалежної та суверенної Української держави!

 

Стартувала активна фаза курортного сезону 2016 року, але великого потоку туристів на пляжах зовсім не видно. Серед причин відсутності гостей на півострові – закритий для перельотів аеропорт Криму, перекриті транспортні сполучення з материковою Україною, звідки до Криму приїздили більшість відпочивальників. Багато приїжджих з Росії, проте в основному вони харчуються і живуть в недорогих закладах. Потік туристів, який живив економіку Криму і забезпечував роботою тисячі кримчан, перетворився на кволий струмочок.

 

Нині пляжі Євпаторії, Судаку, Алушти пустують. У цьому можна легко переконатися по фото, які зроблені мною у середині дня.

 

Судак. Червень 2013 року

 

Судак. Червень 2016 року

 

Євпаторія у червні 2013 року

 

Євпаторія у червні 2016 року