Злочин, про який піде мова, на жаль дуже часто зустрічається у нашому повсякденному житті.

Повертаючись вересневим днем з роботи додому, дружині, матері і в голову не могло прийти чим, та де закінчиться цей день. А дома її чекав чоловік та пиющий  син. Свого сина вона кілька разів кодувала від запоїв, просила, вмовляла кинути пиячити але все було марно. Син є інвалідом 3 групи по загальному захворюванню, у зв’язку з чим отримує від держави пенсію, яку віддає матері, оскільки знаходиться у неї на повному утриманні та щоб не витрачав на спиртні напої.

Цього дня він отримав пенсію та хильнув зайвого, за що мати і почала на нього лаятися, т.я. останній вже потратив на оковиту 200 грн.

У ході словесної сварки, яка відбулась у гостинній кімнаті, останній пішов на кухню, а матір  вечеряла біля телевізору. Її чоловік у цей час був в іншій кімнаті.

Повернувшись через декілька хвилин до кімнати, син продовжував висловлювати претензії. Наблизившись до матері, вона побачила у нього в руці ніж. Підійшовши до неї, він наніс удар ножем у груди, який увійшов до самої рукоятки.

Вона схопила сина за руки, почала з ним боротися та звати на допомогу чоловіка. На допомогу прибіг чоловік, який є вітчимом сина та теж почав боротися з ним. В  результаті боротьби ніж був вибитий з рук сина.

Після скоєного, син втік. Однак, наступного дня, був затриманий працівниками міліції. У ході слідства останній у всьому зізнався, розкаявся, однак пояснити свій вчинок не зміг. Але висновок сам собі напрошується…

Завдяки своєчасному наданню медичної допомоги, летального випадку з жінкою не відбулося. Однак потерпілій довелося проходити тривале лікування.

І ось – суд. Обвинувачений, який на слідстві в усьому зізнався, каже про своє каяття, просить вибачення у матері, та просить суд  призначити покарання не пов’язане з позбавленням волі, хоча раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак відбувався умовними строками.

На суді матір розчулилась, повністю пробачила сина, вважала, що син на волі виправиться, кине пиячити та просила не позбавляти сина волі – таке є  материнське серце.

Однак суд був суворий – 5 років позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу. Обвинувачений скоріше за все буде оскаржувати рішення суду, та й саме потерпіла мати не зовсім згодна побачити свою дитину через 5 років, хоча і погоджується, що її син вчинив тяжкий злочин відносно неї, і невідомо чим би все закінчилося, як би не її чоловік.

Ось така є сувора реальність життя. Кожен за свій вчинок повинен відповідати по закону, навіть коли потерпілими від злочину є батьки, а підсудні  -  їх діти. Висновки кожен зробить самостійно.

О. Гайдидей, прокурор Сєвєродонецької  місцевої прокуратури