Підсудний Б. звертався   до  сусідів, знайомих з проханням позичити йому грошей, мотивував  це знаходженням неповнолітнього сина Микиті в лікарні та необхідністю надання медичної допомоги ( нібито син отримав опіки окропом), запевнивши їх що гроші він поверне наступного дня. Час минав, але виконувати взяті на себе зобов`язання підсудний не поспішав. Потерпілі змушені були звернутися до правоохоронних органів з заявами про скоєні кримінальні правопорушення.

Після проведення досудового слідства кримінальне провадження спрямовано до суду для розгляду по суті. Підсудний Б. свою провину в скоєнні  вищевказаних кримінальних правопорушень заперечував та наполягав на виклику в судове засідання всіх потерпілих. Суд  в повному обсязі перевірив свідчення підсудного, допитав потерпілих та дослідив матеріали кримінального провадження, відповідно до довідки дитячого лікарні неповнолітній Микита  за медичною допомогою не звертався.

Незважаючи на невизнання своєї провини , підсудний при допиті потерпілих та свідків визнав обставини, при яких він отримав гроші  та умови їх повернення ,  а також факт неправдивості повідомлення потерпілим та свідкам про знаходження сина в лікарні.

Судовим слідством встановлено, що він не мав реальної можливості виконання боргових зобов`язань перед потерпілими у визначений ним час , так як не мав постійного місця роботи та стабільних доходів.

Приймаючи до уваги викладене,  Б. визнано винним та засуджено за ст.190 ч.2 КК України  до 2 років позбавлення волі.

В теперішній час вирок набрав законної чинності.

О.В. Кудрявцева, прокурор прокуратури