За 2014 рік, внаслідок проведення антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей, бюджет Пенсійного фонду недоотримав майже 5,1 мільярдів гривень надходжень. З тих самих причин торік не було профінансовано понад 5,5 мільярдів гривень на виплату пенсій громадянам, які проживають на непідконтрольній українській владі території. Та якщо борги до бюджету Пенсійного фонду так і залишаються боргами, то з недофінансованих пенсійних виплат у перші місяці 2015 року вже майже 2 мільярди гривень виплачено вимушеним переселенцям.

На непідконтрольних територіях Луганській та Донецькій областей обліковувалось близько 1,2 мільйона пенсіонерів. Нині майже 600 тисяч з них переселилися на мирні землі й регулярно отримують пенсії.

Більш 72 тисяч заяв від пенсіонерів переселенців знаходяться в обробці (в цілому по країні).Усього залишаються невиплаченими пенсії для певної частини пенсіонерів, які поки що не хочуть переїжджати, на загальну суму 5,2 мільярдів гривень. Гроші ці нікуди не витрачають. Тож якщо ці люди все-таки вирішать переселитися і звернутися по виплати, то обов’язково отримують і поточні, й усі ті кошти, яких вони не отримували, залишаючись на тимчасово окупованих територіях, з літа минулого року.

Але не тільки бойові дії стають на заваді отримання Пенсійним фондом надходжень до бюджету. Серед найбільш гострих проблем є тіньова зайнятість (за експертними оцінками до 200  мільярдів гривень заробітної плати щороку українці отримують в конвертах). Отже, до Пенсійного фонду не надходять відповідно до 60 мільярдів гривень.

Ще одна проблема – фінансування з бюджету фонду не властивих йому видатків – надбавки до пенсії та інші доплати, не пов’язані зі страховим стажем та заробітком. Зазначені виплати є форма соціальній підтримки і мали б фінансуватися з інших джерел, ане з Пенсійного фонду. Тільки потягування до рівня прожиткового мінімуму пенсій, які під час розрахунку за страховою формулою не досягають цього мінімуму, з бюджету фонду виплачується 33 мільярди гривень на рік.

Серед проблем – різні пільги та привілеї у пенсійному забезпеченні громадян, якими нині користується кожен четвертий український пенсіонер. І фінансують їх також за рахунок Пенсійного фонду.

Щоб розв’язати усі ці проблеми, Уряд країни зробив непрості, але рішучі кроки.

Серед них – обмеження з 90% до 60 % розміру спеціальних пенсій; розпочато зниження ставки єдиного соціального внеску для легалізації зарплат.

На часі – системна зміна пенсійного законодавства. Такий законопроект підготували Міністерство соціальної політики та Пенсійний фонд, його опрацьовують профільні міністерства та соціальні партнери. На сьогодні в Україні в середньому одна працююча людина утримує одного пенсіонера. Тому потрібно мати і інші джерела пенсійного забезпечення. Одне з них – накопичувальна система. Наприклад, коли людина протягом життя відкладає щомісяця певну суму, і з цих заощаджень формуватиметься потім частина її пенсійних виплат. Ці кошти до моменту виходу людини на пенсію не лежатимуть мертвим вантажем, їх інвестуватимуть у різні перевірені та прибуткові проекти, отже, вони даватимуть інвестиційний дохід. І за 20 – 40 років має накопичитися певна сума, що стане відчутним додатком до пенсії, яку людина отримуватиме від солідарної системи.

Солідарна система залишиться частиною соціального захисту людини при виході на пенсію, але вона може гарантувати тільки середній рівень пенсійного забезпечення.

Нове пенсійне законодавство мало стосуватиметься нинішніх категорій пенсіонерів, натомість визначатиме майбутнє пенсійної системи, економіки і молодшого покоління

Тетяна Нікітіна, заступник начальника головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області