ВАТ «Краситель» за радянських часів здійснювало виробництво анілінофарбової продукції з обсягами виробництва, що забезпечували понад 60% загального обсягу Союзу (кількість працюючих складала понад 3 тис. осіб).
В середині 90-их підприємство корпоратизовано та створено ВАТ з контрольним пакетом акцій в державній власності (до 60%), однак у зв’язку з відсутністю обігових коштів та необхідних замовлень, виробниче завантаження підприємства знизилось до 2-4%, що мало наслідком критичне погіршення фінансового стану «Красителя».
Скориставшись вказаними обставинами колишні голова Луганської ОДА О.Єфремов та голова Луганської облради В.Тихонов через свої зв’язки в березні 2002 року пролобіювали питання передачі КМУ державної частки акцій «Красителя» в комунальну власність Луганської облради. В подальшому, в липні 2002 року ВАТ «Краситель» уклало договір про спільну діяльність з ТОВ «Логрус-Кемікл» (м. Луганськ, власники алчевські бізнесмени С.Алешніков, В.Плахута, В.Малишевський), а у вересні 2002 року у зв’язку з накопиченням значного обсягу заборгованості (близько 85 млн.грн.) розпочато процедуру санації ВАТ «Краситель». В лютому 2003 року до процедури санації (відновлення платоспроможності) судом залучено ТОВ «Логрус-Кемікл».
На початку 2004 року Держагенством з питань банкрутства організовано аукціон з продажу активів ВАТ «Краситель», на якому реалізовано цілісний майновий комплекс підприємства (30 млн.грн.) ТОВ «Логрус-Кемікл». Фактично ВАТ «Краситель» залишилось без активів, однак у зв’язку з наявністю заборгованості перед державною ДАК «Укрресурси» питання ліквідації підприємства тягнулось до 2009 року (ухвалою Господарського суду Луганської області від 22.12.2009 по справі про банкрутство №9/26б у зв’язку з відсутністю активів ВАТ «Краситель» ліквідовано).
В подальшому під заставу вказаного майна ТОВ отримало кредит в АКБ «Форум» (власники Л.Юрушев та П.Лєбєдєв), частину коштів витрачено на покращення фінансового стану колишнього «Красителя» та вкладено у виробництво. Однак вказані заходи не дозволили вийти підприємству з кризового стану, як наслідок ТОВ «Логрус-Кемікл» не змогло погасити кредиторську заборгованість перед банківською установою та було вимушене в 2006 році відчужити цілісний майновий комплекс «Красителя» до новоствореного ТОВ «Рубіжанський краситель» (фактичні власники Л.Юрушев, П.Лєбєдєв через ряд кіпрських офшорів та вітчизняних комерційних структур, де-факто управляється ТОВ «Інтер Кар Груп»).
В 2007 році нові власники «Красителя» намагались реалізувати цілісний майновий комплекс підприємства, однак відповідного покупця на активи знайдено не було. Після цього, частину майна було реалізовано ряду вітчизняних комерційних структур, в т.ч. афілійованих з ТОВ «Інтер Кар Груп» - ПП «Мєттєхстрой», ТОВ «Трансвагон», ТОВ «Лізінвест», НТУ «ІХТПЕ».
При цьому, в ході передачі цілісного майнового комплексу «Красителя» з ТОВ «Логрус-Кемікл» до ТОВ «Рубіжанський краситель» не було проведено оформлення земельної ділянки, яка знаходилась під територією «Красителя» (311 га), а отримано правовстановлюючі документи лише на частину земельних ділянок (106 га), що знаходяться безпосередньо під об’єктами нерухомості. Як наслідок, підприємствами, які знаходяться на території промислового майданчику колишнього «Красителя», використовуються земельні ділянки без належних на те підстав, що наносить шкоду місцевому бюджету через несплату орендної плати та податку на землю.
- Войдите на сайт для отправки комментариев
Из всего вышеизложенного ясно
Из всего вышеизложенного ясно одно : к развалу и уничтожению "Красителя" свои руки приложили Ефремов и Тихонов. Схема была проста : вначале предприятие переводится в коммунальную собственность областной громады , а потом , как и описано в статье банкротится и режется на металлолом. Конечно же не обошлось и без городских властей в лице тогдашнего мэра экс-комсомольца Бусенкова. По такой же схеме была ликвидирована относительно свежая ТЭЦ-2.После банкротизации она очень быстренько была порезана на металлом , который был реализован (куда делись от этого деньги - вопрос) . Осталась от ТЭЦ-2 одна бетонная труба высотой 180 метров , как памятник дерибану. Бывшие цеха "Красителя" ныне планомерно разрушается , вынимается весь оставшийся металл и остаются развалины кирпича и шебня. Из 30 с лишним цехов еле-еле трепыхаются с пяток ,взятых предпринимателями в аренду цехов. Флагман анилино красочной промышленности страны СССР и градобразующее предприятие г.Рубежное прекратил своё существование.Показательно , что после дерибана ТЭЦ-2 мэр города быстренько покинул Рубежное и осел под Киевом в г.Фастов в кресле главы городской администрации. Около 10 тысяч рабочих-химиков стали меленькими предпринимателями (попросту торговцами на рынке) и уверены , что их родное предприятие было развалено преднамерено с целью убрать с рынка продукции анилино-красочной промышленности одного из основных конкурентов. Кто был заказчиком и чьими ,конкретно руками была проведена эта операция по устранению конкурента ещё предстоит выяснить и сделать соответствующие выводы.