Одним з різновидів юридичної відповідальності є адміністративна відповідальність, що полягає у застосуванні до особи, яка вчинила адміністративний проступок, певного заходу – адміністративного стягнення.

Підставою адміністративної відповідальності є адміністративне правопорушення  (проступок). До винних осіб у вчиненні правопорушення застосовуються адміністративні стягнення, передбачені ст. 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення  (КпАП України):

     1) попередження;

     2) штраф;

    3) оплатне вилучення предмета, який став  знаряддям  вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;

    4) конфіскація: предмета, який став  знаряддям  вчинення  або безпосереднім об'єктом адміністративного  правопорушення;  грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;

    5)  позбавлення  спеціального    права,    наданого    даному громадянинові  (права  керування  транспортними  засобами,   права полювання);

     5-1) громадські роботи;

     6) виправні роботи;

     7) адміністративний арешт.

 Порядок притягнення до адміністративної відповідальності  спрощений, що створює умови для його оперативного і економічного використання.  Між правопорушником і органом (посадовою особою) , який накладає стягнення, відсутні службові відносини, що характерно для дисциплінарної відповідальності. Адміністративна відповідальність урегульована нормами адміністративного права, в яких наводиться повний перелік адміністративних проступків, адміністративних стягнень і органів , уповноважених застосувати їх.  Суб’єктами адміністративних правопорушень є фізичні особи – громадяни і посадові особи. Серед суб’єктів  адміністративних правопорушень вирізняються так звані спеціальні суб’єкти, а саме такі, які  мають певні особливості щодо вчинення окремих  адміністративних правопорушень або не несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

 До них належать, зокрема,  неповнолітні, тобто усі особи у віці  до 18-ти  років. Чинне законодавство України осіб, які не досягли 14-го віку, називає малолітніми, а осіб у віці від 14-ти до 18-ти років – неповнолітніми.

Кодексом України про адміністративні правопорушення  встановлено, що до  адміністративноївідповідальності притягуються особи, яким на момент скоєння правопорушення виповнилось 16 років.  Справи про такі правопорушення уповноважені розглядати районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді).

          Згідно із ст. 13 КпАП України до осіб віком 16-18 років, які вчинили адміністративні правопорушення , застосовуються відповідні заходи впливу. Адміністративна  відповідальність неповнолітнього може настати тільки тоді, коли 16 років йому виповнилось саме до моменту вчинення протиправного діяння, а не до вирішення питання про притягнення його до адміністративної  відповідальності.

У разі вчинення особами віком від 16-ти до 18-тироків адміністративних  правопорушень,  передбачених  статтями 44, 51,  121-127,  частинами  першою,  другою  і  третьою  статті 130, статтею  139,  частиною другою статті 156, статтями 173, 174, 185, 190-195  КпАП України ,   вони   підлягають   адміністративній відповідальності  на  загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого  правопорушення  та  особи  правопорушника до зазначених
 осіб  (за  винятком  осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею  185)  можуть  бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу, а саме:

-          зобов’язання публічно або в іншій формі вибачитись перед потерпілим;

-          попередження;

-          догана або сувора догана;

-          передання неповнолітнього під нагляд батькам або особам , які їх замінюють, або під нагляд педагогічному колективу чи трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Слід зазначити, що скоєння  адміністративного  проступку неповнолітнім є обставиною, що пом’якшує відповідальність (ст. 34 КпАП України). Пояснюється це тим, що неповнолітні загалом не мають стійкої психіки, достатнього життєвого досвіду, не завжди усвідомлюють шкоду від заподіяного, легко піддаються впливу інших осіб, особливо старших за віком, що часто стають організаторами або підбурювачами правопорушень; враховується також, що неповнолітні легко піддаються виховному впливу і можуть виправитись без застосування до них жорстких заходів адміністративного стягнення.

В.В.Першина, старший прокурор прокуратури м. Сєвєродонецька юрист 1 класу