День Соборності Україна почала відзначати з 1999 року – саме тоді свято було закріплено на законодавчому рівні. Своєї ж сучасної назви – День Соборності і Свободи – воно набуло у 2011 році. Саме з цієї інформації почали свій виступ юні читці, послухати яких у святково причепуреній актовій залі зібралися учні, педагоги та гості колегіуму. На честь визначної події пролунав державний гімн. 

Про важливість цього дня нагадав присутнім Андрій Гавриленко. «Це свято єдності українського народу, української нації. Збереження цілісності нашої держави – найважливіше завдання, яке перед нами усіма ставить Президент України Віктор Янукович, яке завжди буде обов’язковим для виконання. Незважаючи на спроби опозиційних сил роз’єднати країну, Президентом, губернатором, органами місцевого самоврядування робиться все можливе, щоб не допустити розколу в державі. Ми сьогодні, як ніколи, повинні стояти на варті єдиної та неділимої держави», – зазначив секретар міської ради. «Бажаю вам всім впевненості у своїх силах. Дітям – у навчанні, вчителям – у педагогічній діяльності. Бажаю всім, щоб наша робота, наша суспільна праця, наша взаємодія були на користь нашій державі»,  – побажала директор колегіуму Ліна Міхно.

І знову читці запросили всіх поринути у хвилі історії своєї країни. Музичний та відео-супровід, а також влучно підібрані поетичні твори зробили цю уявну подорож крізь роки захоплюючою і пізнавальною. Ідея соборності бере свій початок від об’єднання давньоруських земель навколо князівського престолу у Києві.

Її практичним втіленням займалися українські гетьмани протягом віків, обґрунтовували видатні вчені та мислителі. Але реальне об’єднання українського народу стало можливим на початку двадцятого століття в умовах боротьби за незалежну державу. 22 січня 1918 року був проголошений універсал про повну незалежність України, а рівно через рік проголосили Акт возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. Колегіанти приділили увагу і філософському змісту свята, відзначивши, що соборність для України – це єдність, багатоманітність, об’єднання навколо спільного стрижня, яким є українська державність, українська ідентичність.

Це поняття не обмежується ідеєю збирання етнічних земель у рамках національної держави, а передбачає також духовну консолідацію всього населення країни, єдність усіх громадян, незалежно від їхньої національності. Завершилося свято на патріотичній та зворушливій ноті – виконанням «Молитви за Україну», яку ще вважають духовним гімном країни. Його усі присутні слухали стоячи та тримаючи одне одного за руки на знак єднання.