Що таке справжнє диво? Власне, кожна людина дає своє визначення  цього поняття. Для когось це – інопланетна істота, яка чемно завітала у гості, для когось здаються дивними закони фізики (знаєте, усілякі там магнітні поля та сили тяжіння), а хтось вбачає диво у звичайному промінні сонця. Що стосується мене, я завжди думала та й, мабуть, буду думати, що справжнє диво людства – це книга.
Як приємно гортати сторінки, котрі тільки-но побачили світ. Щойно надруковані літери стрибають у твоїх очах та пахнуть свіжою фарбою. Ти, затамувавши подих, чекаєш на дивовижну подорож у незвичайну країну – ту, яка нещодавно з’явилася, вдягнувши яскраву обкладинку, чи навпаки, тримаєш у руках стареньку книгу, яку дбайливо дістав бібліотекар з верхньої полиці, а вона має пожовклі сторінки, які ніби дихають історією. Така книга наділена не тільки чудовим текстом, вона береже в собі ще й магію минулих поколінь, людей, що торкалися її, лежачи у вечорі під ковдрою зачитувалися нею. Кожний рядок сповнений різнобарвними емоціями: сльозами радості чи смутку, сміхом чи розчаруванням. Усі ці почуття переживав не один читач, тих, хто колись «спілкувався» з одним і тим самим твором, безліч.
Книга приховує у собі магію: вона – незримий місточок, що об’єднує незнайомих людей. Знаєте, книжки ніби друзі, які ніколи тебе не зрадять. Стосунки між людьми дуже схожі на читання твору: кожного разу різні історії, з різноманітними героями та подіями. З новою книжкою, як і з новим другом, ти проводиш вільний час, навіть думаєш про неї, або, можливо, спиш вночі на одному ліжку (я, наприклад, таке дуже люблю). Нова книжка – маленька, так само, як кожна людина, несхожа ні на кого планета. Тобі може не сподобатися твір після двадцятої сторінки, як і друг після третього побачення. Кажуть, якщо після прочитання 50-ти сторінок читати далі не хочеться – книгу потрібно відкласти, і повертатися до неї в майбутньому не варто. Ідентично і з людьми: не припала людина до душі – не спілкуйся з нею, та й годі.
Перечитуючи якийсь твір, сам того не розуміючи, потрапляєш у минуле. Нехай ти за сто кілометрів від місця, де вперше взяв його до рук, але твоя душа буде відчувати дивовижне почуття, ніби ти знову опинився у тому дні, коли тримав у руках його вперше. Якщо тобі важко, якщо не вистачає барв цього світу, щоб посмішка панувала на твоїх вустах – відкрий улюблений роман чи збірочку поезії, читаючи які, ти був щасливий. Будь певен, ти неодмінно відчуєш приємне тепло у своїх грудях, адже книга – це таємний корабель у минуле.
…Мабуть, коли з’являлися перші рукописи, ніхто й не думав, що вони наділені магічними властивостями. Проте, це так. Книжки, з вигляду такі мовчазні та беззахисні, мають більше сили, ніж ми. Їх чарівність  полягає в тому, що вона невидима для ока, але відчутна. Сила та  дивовижність непомітні, і саме це робить книгу неперевершеним людським дивом.

Источник sed-rada