Другий етап традиційного Міжнародного інвестиційного форуму в Луганську був присвячений промисловості. Напередодні обласні керівники вітали іноземних гостей та луганських підприємців у приміщенні обласного російського драмтеатру: в рамках зустрічі відбулась презентація інтернет-майданчиків, користуючись якими бізнесмени можуть оперативно шукати і постачальників, і покупців у будь-яких сферах виробництва та регіонах присутності.

І неодноразово під час «промислового» форуму з різних боків озвучувалась думка: для наших підприємств має бути цікавою кооперація, субконтрактація й інші форми партнерства з українськими та закордонними фірмами як всередині України, так і з її межами – незалежно від того, чи відноситься країна їхнього «громадянства» до Європейського чи Митного союзів.

Володимир Пристюк, голова Луганської облдержадміністрації: “Внутриобластная кооперация – это первый этап; есть и второй этап – межрегиональная кооперация, межгосударственная. Но с точки зрения первого этапа нам четко понятно, что тот промышленный потенциал, то техническое состояние мы можем довести до совершенства и все мощности, которые у нас есть, они должны быть все загружены».

Саме на питання, як же досягти тієї промислової досконалості, зокрема, шукали відповіді на другий день: у Луганській торгово-промисловій палаті відбувся круглий стіл з питань застосування технічних регламентів Євросоюзу. Питались також, а чи такі вже «досконалі» євро-стандарти?

Сергій Єрошкін, підприємець: “Тут как бы понять: что такое новые стандарты, что такое наши старые стандарты. Качество, прежде всего, было и будет. Почему-то европейцы обращаются и хотят купить именно нашу продукцию, вот что интересно. Значит, наши стандарты ничем не хуже европейских».

Європейці зауважують: справа не в тому, хто кращий чи гірший – адаптація економіки до європейських стандартів в Україні – це згода з правилами гри на новому ринку. І виходити на нього чи ні, самі українські підприємці й мають вирішувати, і це зовсім не залежить від політичного аспекту питання – щодо підписання угоди про асоціацію з ЄС.

Віктор Беркі, секретар з питань економіки Посольства Угорської Республіки в Україні: “Украинским предприятиям однозначно нужно выходить на экспортные рынки, и самый первый рынок, на котором украинские предприятия могут найти свои расчеты, это рынок Европы. Если предприятие хочет работать на рынке Европы, а это рынок с населением 500 млн. чел, тогда нужно выполнять те условия сертификации, которые существуют в Европейском Союзе».

З угодою про асоціацію в українських підприємств з’явилось би більше можливостей виходу на європейський ринок, кажуть експерти. І тема євро-стандартизації, яку спільно з іноземцями обговорювали луганські підприємці в РТПП, не втратила актуальності у зв’язку із тим, що напередодні Кабмін призупинив рух країни у напрямку ЄС. 

Сергій Кириченко, президент Луганської РТПП: “Это пример того, что торговля движет миром. Торговля бывает и в политике, и метод шантажа тоже приемлем для достижения главной цели – профита. Но когда задан вопрос о приостановке евро-движения, мы снова говорим о политике. Торговля – не локомотив, не трамвай. Мы и раньше торговали с ЕС».

І так само до створення Митного союзу торгували з Росією, Білоруссю та Казахстаном, кажуть фахівці. Парадокс, в якому ж саме векторі розвивати економіку Україні, – в політичній штучності самої постановки питання. Бо ринок – регіональний, міжрегіональний чи міждержавний – розвивається за внутрішніми законами, а не за політичними уподобаннями, нагадують експерти.

Олександр Ісаченко, начальник облуправління промисловості: “Если ваш товар качественный, если он нравится потребителю, то кто бы что ни говорил, как бы ни влиял, его купят у вас. И даже приводил пример: если украинская конфета нравится, а российская будет неудачная, то россияне купят украинскую конфету. Ну, вот примерно вот так».  

Источник lot.lg.ua