Щорік, 22 червня, в нашій країні наголошується День скорботи і пам'яті жертв війни в Україні. Пам'ять про тих, хто своїм життям заплатили за наше життя і свободу, про мільйони мирних жителів, замучених в концтаборах, ворожих бомбардувань, що стали жертвами звірств окупантів – все це назавжди залишиться в наших серцях. Ми не маємо права цього забути!

Вшанувати пам'ять наших дідів і прадідів, що віддали своє життя в боротьбі з коричневою чумою, ентузіасти Сєвєродонецького цеху з видобутку нафти, газу і конденсату під керівництвом Михайла Максилевича раннім суботнім ранком спустили плот під назвою «Чайка» на р. Сіверський Донець в районі села Борівське. У їх план входило пройти річкою і відчути той бойовий дух, який був зароджений на берегах річки 70 років тому, коли славні воїни  з березня по вересень 1943 року вели запеклі оборонні бої з метою не допустити форсування річки фашистськими окупантами.

Проводити у водний похід прибули козаки Сєвєродонецького міського осередку громадської організації «Козацький полк імені Богдана Хмельницького» Міжнародної громадської організації «Українське козацтво».

Саме козаки з 1518 року першими ходили по р. Сіверський Донець і оберігали броди і перелази від набігів татар. З тієї миті Сіверський Донець став місцем поселення козаків і проміжним етапом їх повернення на Дон. Козаки використовували несення сторожової і станичної служби, оскільки постійна загроза з боку Орди вимагала створення оборонних ліній на кордонах берегів Сіверського Донця. Ці лінії створювалися на небезпечних напрямах рубежів до інших земель і складалися з ланцюгів острогів, острожок, обнесених частоколом або тином з ровами та лісовими засіками.

В цілому екологічний стан річки Сіверський Донець по маршруту від села Борівське до села Жовте можна вважати досить задовільним, за винятком прибережної зони в районі сіл Знамянка – Пришиб, де були зафіксовані непоодинокі факти розміщення стихійних звалищ в безпосередній близькості від берега річки.

Значні складності старих повалених під час подорожі складала велика кількість старих повалених дерев, які, неначе рифи у морі, зненацька появлялись та перевіряли на міцність «Чайку». Але в їх наявності є і значний позитив, адже ці дерева служать гарними домівками для річних мешканців, а їх у Сіверському Донцю чимало!

Текст та фото Володимира Мухтарова,

Отамана Сєвєродонецького міського осередку
громадської організації
«Козацький полк Ім. Б.Хмельницького»
МГО «Українське козацтво»