Сьогодні Сєвєродонецьк — один з найкрупніших промислових, культурных та наукових центрів Донбасу. Однак так було не завжди. У 30-ті роки з перших бараків поступово почалася відбудова селища Лісхімбуд, яке на той час предстваляло собою великий піщаний кар'єр. По мірі нарощування темпів будівництва, зростала кількість промислових об'єктів, будинків і як наслідок чисельності населення. 27 березня виповниться 55 років з дня, коли Сєвєродонецьку було присвоєно статус міста.

Сєвєродонецьк вважється наймолодшим містом в Луганській області. Сєвєродончани звикли День міста та День хіміка святкувати у останню неділю травня. І у цієї традиції є своє історичне підгрунтя.

У 30-х роках до селища Лісхімбуд, яке на той час представляло собою безлюдний піщаний кар'єр, прибула група молодих інженерів-хіміків. У зведених бараках, які стали початком будівництва майбутнього Сєвєродонецька, заселилися перші новосели. У 1991 році Рада народних депутаів вирішила: “Дату завершення будівництва перших бараків на вуглу вулиць Леніна та Заводської 29 квітня 1934 року вважати днем заснування міста Сєвєродонецька”. Тоді ж було вирішено День міста відзначати разом з Днем хіміка у останню неділю травня кожного року. У 2013-му ми відзначимо 79-річницю народження міста.

Однак, з топонімічної точки зору Сєвєродонецьк дещо молодший. Замість сєвєродончан могли б бути світлоградці, жителі Комсомольська-на Дінцю або Менделєєвська. Ці три назви разом із варіантом “Сєвєродонецьк” розглядалися для перейменування селища Лісхімбуд у 1950 році та надання йому статусу селища міського типу. Селищем міського типу Сєвєродонецьк побув не довго. 27 березня 1958 року під час засідання виконкому Луганської Обласної Ради депутатів трудящих було вирашено присвоїти Сєвєродонецьку статус міста. Саме з розвитком Сєвєродонецька як міста, наш край набув сучасного індустріального вигляду.

Джерело: ТРК СТВ