Село і безробіття... Поєднання цих понять неприродне, адже зайнятість у сільському господарстві була, є і буде способом життя, точніше виживанням, українського селянина, джерелом «якогось» прибутку від праці на землі, що стала його власністю. Проте нині безробіття у селі стало гіркою реальністю й актуальною проблемою для Державної служби зайнятості.

Протягом останніх 10 років в Марківському районі залишається на досить високому рівні безробіття серед сільського населення. Кількість людей, які не змогли працевлаштуватися, складає понад 65% від кількості працездатного населення району. У службі зайнятості Марківського  району на обліку в 2016 році перебувало 1680 осіб, з яких працевлаштовано 32% громадян. Проте, левова частка з них – на тимчасові та сезонні роботи в аграрні підприємства, які знаходяться далеко не в кожному населеному пункті району.

Чому ж люди, які хочуть і можуть працювати, не покидаючи сім’ї та рідні домівки залишились без роботи. Однією з основних причин є те, що у процесі реформування аграрного сектору багато колективних господарств розпалися, а нові на їхньому місці не сформувалися. Внаслідок цього значна частина робочої сили залишилася незадіяною у виробництві. Без роботи залишилися пастухи, комбайнери, доярки, свинарки, трактористи та інші працівники. Більшість із них прийшли до центрів зайнятості з надією знайти хоча б якусь роботу. Продуктивні фермери, які могли б забезпечити розвиток високопродуктивного сільського господарства і таким чином надати більше робочих місць для сільського населення, за рік-два "не стають на ноги" через добре відомі причини – дороге пальне, кредити лише під високий відсоток або заставу майна чи врожаю, податки забирають значну частину прибутку тощо. Де працювати тим, хто проживає в селах, де відсутнє жодне підприємство, яких у нас в районі безліч (с.Рудівка, Тернівка, Гераськівське, Тишківка, Скородна…)?

Ось тут і відбулося неприродне злиття двох понять в одне ціле – сільське безробіття.

Зростання рівня безробіття спричинило зниження рівня життя, позначилося на дітях, молоді, людях похилого віку. А це, в свою чергу, «накладає відпечаток» на зниженні народжуваності, відтоку робочої сили із сіл та сприяє розвитку негативних якостей у суспільстві.

Практично припинилося оновлення матерiальної бази соцiальної iнфраструктури, майже не вiдновлюється дiяльнiсть пiдприємств сфери обслуговування. Це все негативно позначається на соцiально-демографiчнiй ситуацiї українського села, що ще більше підвищує показники безробіття. Тривале ж перебування в стані безробіття призводить до втрати набутих професійних навичок, поступової декваліфікації робочої сили, зниження мотивації до продуктивної праці, а також невпинного погіршення рівня життя та зниження соціального статусу людини.

Це свідчить про глибину кризових процесів, а відтак необхідний досить тривалий час, щоб позитивні зрушення на селі стали помітні і відчутні кожним сільським жителем. Ці зрушення можливі лише тоді, коли на селах дійсно займуться створенням нових робочих місць, розширенням соціальної сфери, вкладенням коштів у розвиток  додаткових виробництв. Розв'язання цієї проблеми можливе тільки в реальному та ефективному соціальному партнерстві влади, роботодавців, служби зайнятості.

Служба зайнятості — служба соціальна, що має свої, нехай невеликі, але таки важелі впливу на економіку села. Головне полягає у тому, щоб задіяти їх максимально. У Марківському районному центрі зайнятості добре розуміють, що без логічного завершення в державі всіх економічних реформувань аграрного сектора повного подолання сільського безробіття не досягнути.

Безробітний є об'єктом працевлаштування. Від співпраці з роботодавцем, від сприяння йому залежить успішність або неуспішність діяльності служби зайнятості у справі подолання безробіття, у тому числі й сільського. Використовуючи інформаційні ресурси служби зайнятості, ми намагаємося зробити соціальний портрет роботодавця привабливішим, що у подоланні тіньової зайнятості, створенні нових робочих місць на селі є вкрай необхідним.

Л.Пальоха, заступник директора Марківського районного центру зайнятості