Макрофінансова стабілізація

379 завдань за 365 днів. Таку планку офіційно поставив для себе уряд прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, що слідує  з презентованого Плану його пріоритетних кроків.

Мета, задля якої реалізовуватимуть цей план, сформульована як «забезпечення зростання життя громадян і підвищення його якості завдяки сталому економічному розвитку».  Пріоритетними визначені 5 стратегічних напрямків, а саме: макроекономічна стабілізація; підвищення якості державного управління та державних послуг; встановлення верховенства права та протидії корупції; відновлення безпеки держави і громадян; створення сприятливих умов для розвитку бізнесу. Симптоматично, що уряд визнає проблему неефективності роботи Кабміну як інституції та декларує підходи, які мають змінити стан речей. З-поміж іншого, йдеться про позбавлення КМУ невластивих йому функцій й передачу майже третину того, чим наразі переймається уряд і з приводу чого ухвалює рішення, на нижчий рівень, а також персональну відповідальність за впровадження Плану.

Разом із тим, значна частина новацій, які планує реалізувати уряд, можлива лише за підтримки парламенту – її відсутність стала вироком для попереднього уряду. Але той  поки що не демонструє жаданої лояльності: в день презентації плану своїх дій уряд розраховував на підтримку депутатів у вигляді голосування по низці законопроектах (так званий «День Європи в парламенті»), ухвалення яких є необхідним для виконання Україною зобов’язань в рамках євроінтеграції.  З-поміж іншого, йшлося про створення Національної комісії із державного регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, про судовий захист іноземців, реструктуризацію боргів фізичних осіб тощо. Та цього не сталося.

Поступ в реалізації Плану, а відтак і така бажана підтримка з боку широких верств, залежатиме значною мірою від фінансової спроможності, а це, своєю чергою, визначатиметься форматом співпраці України з Міжнародним валютним фондом. Місія МВФ завершила свою роботу 18 травня. Міністерство фінансів України офіційно заявило про успішне завершення перемовин про перегляд програми розширеного фінансування. Це означає, що шанси отримати черговий транш у розмірі 1,7 млрд дол. США високі. Разом із тим, відповідне рішення рада директорів МВФ розглядатиме не в червні, а лише в липні.

А допоки експерти МВФ радяться, підтримку Україні збільшує Європейський банк реконструкції та розвитку, який надасть 28 млн євро у вигляді консультативної допомоги малим та середнім компаніям

Приватизація

Одеський припортовий завод (ОПЗ) готовий до продажу. Стартова ціна складе 13,75 млрд грн. Власник – держава – продає пакет розміром 99,6% ОПЗ на відкритому конкурсі. Визначення умов продажу було каменем спотикання не для одного уряду, а сам ОПЗ останнього був об’єктом запеклої боротьби між фінансово-промисловими групами країни. Проте, цього разу, схоже є шанс прозорого й відкритого продажу.

За умовами конкурсу, до участі в ньому  не допустять суб’єктів із державною часткою власності (понад 25%), компанії, у який у той чи інший спосіб фігурують офшорні юрисдикції, чи вони походять із країн, включених FATF до «чорного» списку. Також заборонений доступ до участі в конкурсі фізичним та юридичним особам, що перебувають під санкціями або зареєстровані в державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором, та пов’язані з ними особи.

Реформа енергетичного сектору

Україна виборює своє право стати енергонезалежною державою. Але, що важливо, робить це у відкритий спосіб. Прозорість і конкуренція мають стати базовими засами роботи у всіх сегментах енергетичного сектору. У підтвердження цього підходу.  ПАТ «Укргазвидобування» оголосила  тендер на закупівлю послуг з проведення 100 операцій гідророзриву пласта (ГРП) на 2016-2017 роки, в якому вже зголосилися взяти участь понад 10 компаній. Це унікальна для України подія, бо до останнього доступ до цієї сфери був закритий для компаній навіть зі світовим ім’ям. Але, схоже, часи і підходи – змінюються. Наскільки радикально – усвідомимо 3 червня, коли оголосять переможців конкурсу.

Реформа державних закупівель

Україна – офіційно член WTO GPA (Угоди Всесвітньої торгової організації про державні закупівлі). Відтак, українські компанії на рівних зможуть конкурувати за бюджети 45 країн, що спрямовуються на державні закупівлі. Загальний обсяг ринку оцінюється в суму майже 2 трлн дол. США.

Тим часом українське «ноу-хау» – система публічних електронних закупівель ProZorro – розширює коло своїх шанувальників. Відтепер вона оцінена найпрестижнішою міжнародною премією у царині закупівель World Procurement Awards 2016 (номінація «Публічні закупівлі»). А «зірковим» шлейфом стало право України провести 2017 року найбільший міжнародний форум із публічних закупівель.

Реформа фінансового сектору

Головне і другорядне – схоже, Національний банк України визначився з цим раніше за інші державні інституції. 7,3 млрд грн економії, відмова від купи непрофільних активів та майже на 1 млрд грн. скорочення витрат на персонал і зменшення його кількості  більш, ніж удвічі. Ось такі проміжні результати реформи НБУ.  І це ще не кінець: зміни в НБУ триватимуть до кінця 2016 року. Опосередкованим доказом того, що регулятор рухається у вірному напрямку, є міжнародна конференція «Трансформація діяльності центральних банків», яка для Україні за рівнем представництва стала унікальним явищем.

Источник uacrisis.org