До затвердження форми уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу платник податків має право подати уточнюючий розрахунок за діючою на час подання формою як окремий документ із Заявою про компроміс.

Заява про компроміс подається платником податків у довільній формі, в якій зазначається про подання уточнюючого розрахунку для застосування до нього процедури досягнення податкового компромісу (у тому числі проведення документальної позапланової перевірки відповідно до пункту 3 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Перелік (опис) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації, подається у довільній письмовій формі (за відсутності затвердженої у встановленому порядку) та повинен містити дані, які дають можливість чітко ідентифікувати кожну господарську операцію, щодо якої було допущено завищення податкового кредиту та/або витрат, які враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, що стало наслідком заниження податкових зобов’язань з ПДВ та податку на прибуток. Зокрема, по кожній господарській операції, щодо якої здійснюється уточнення, необхідно вказати:

назву (ПІБ), код ЄДРПОУ суб'єкта господарювання (реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер та серія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків)), по операціях (взаємовідносинах) з яким було віднесено суми до складу податкового кредиту та/або витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування;

дату, номер, вид, термін дії договору,  на виконання якого здійснювались господарські операції, предмет договору, обсяг здійснених господарських операцій за договором, зміни до договору, що стосуються вказаних операцій (за наявності);

податковий (звітний) період, у якому було допущено завищення податкового кредиту та/або витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, що стало наслідком заниження ПДВ та податку на прибуток до бюджету та податковий (звітний) період, у якому було допущено заниження податкових зобов'язань;

зміст господарської операції (номенклатура постачання, обсяг, вид, інформація щодо проведених розрахунків);

суму завищення податкового кредиту та/або витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, та суму заниження ПДВ та податку на прибуток до бюджету;

дату, номер податкової накладної, на підставі якої було віднесено відповідні суми до податкового кредиту, відомості та/або інші розрахункові документи, що засвідчують факт сплати ПДВ у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг та їх отримання.

О.А.Височина, заступник начальника ДПІ у м. Сєвєродонецьку