Для всіх охочих побувати на вечорницях, а це учні 4-А класу СЗШ №12 і однокурсники з групи 1-2, відкрила свої двері світлиця міської публічної бібліотеки. Гостей зустріла привітна господиня – бібліотекар відділу мистецтва Тамара Іванівна Дикань. Вона святково прикрасила свою оселю вишиванками, рушниками, на печі красувався полив’яний посуд, на лавках – різнокольорові килимки. На почесному місці, як водиться у нашого народу, лежить хліб-сіль та висить портрет Кобзаря. А так як захід проходив осінньої днини, діти прийшли з кошиками, наповненими дарами нашої луганської землі – овочами і фруктами.

Парубки і дівчата прийшли на вечорниці не тільки у святкових національних костюмах, а й з гостинцями: пиріжками з різними начинками, завиванцями з гарбузом, стравами з картоплі та бобових.

Осінь… Це така пора року, яка дарує нам не тільки золото лісів, щедрість ланів, а й надихає поетів, художників і композиторів на творчість.

Під тиху осінню мелодію ведучі вечора Тамара Іванівна і Руслана Семенченко розповіли гостям легенду про Осінь. Після чого з’явилася і сама господиня – Осінь (Алла Калашнікова) зі своїми помічницями, які повідали цікаві факти про картоплю, капусту і помідори. Для слухачів стало справжнім відкриттям те, що із «золотого яблука» – помідора готують в інших країнах десерти, цукати і навіть вино. А які корисні для нашого здоров’я ці овочі!

Але найцікавіші історії, жарти, сценки і пісні були про наші традиційні українські страви: борщ, вареники, галушки і, звичайно, сало. Який же українець без шматочка сала?! Це вже наша культова їжа! А скільки пісень, жартів придумав наш народ про продукт №1! Олександр Лубянцев і Роман Грищенко так залихвацько і смачно розказали анекдоти про сало, що слухачам відразу ж захотілося його скуштувати. Ось тут наші кухарі Микита і Катруся і почастували всю чесну громаду канапцями з житнім хлібом і сальцем. Після такого перекусу, погода в залі змінилася на «бабине літо». Тепер із задоволенням глядачі послухали українські народні пісні «Ой мій милий вареничків хоче», «Ой на горі два дубки» і перенеслись в ХІХ ст. в сім’ю Кайдашів, де Карпо і Лаврін перебирали кандидатури майбутніх наречених, а стара Кайдашиха вчила старшу невістку Мотрю готувати борщ. Сценки так правдиво були зіграні, що юні аматори (Валерія Яценко, Карина Гордієнко, Роман Грищенко, Кирило Усатов, Олександр Лубянцев) відчули себе заслуженими артистами від оплесків і гарячих овацій вдячних глядачів. 

Наші вечорниці були щедрими, як сама осінь, на пісні, танці, жарти, цікаву інформацію, подану на книжковій виставці та виставці репродукцій картин Д. Аргимбольдо і, звичайно, на щирість і гостинність всіх учасників заходу: учнів групи 1-3, викладача української мови О.В. Кравцової, бібліотекаря ВПУ №92 Г.О. Скрипник, майстрів виробничого навчання Г.М. Бадах, В.Г. Борисенко і, звісно, бібліотекаря відділу мистецтва Т.І. Дикань.

Щиро просимо і вас, люди добрі, завітайте на наші вечорниці!

Г. Скрипник, бібліотекар ВПУ №92