Сєвєродонецька міська рада пропонує для ознайомлення проект Статуту територіальної громади міста Сєвєродонецька

СТАТУТ

територіальної громади міста Сєвєродонецька

Сєвєродонецька міська рада, як повноважний представник територіальної громади міста Сєвєродонецька,

-        усвідомлюючи відповідальність перед  попередніми, нинішнім та прийдешніми

поколіннями сєвєродончан;

-        проявляючи повагу до людини і громадянина, прав, свобод, честі та гідності членів територіальної громади міста Сєвєродонецька;

-        усвідомлюючи та стверджуючи верховенство прав та свобод людини і громадянина, дбаючи про забезпечення гідних умов життя мешканців міста;

-        прагнучи зберегти і розвивати духовні та культурні традиції міста;

-        відстоюючи демократичні засади розвитку суспільства та піклуючись про зміцнення міського самоврядування;

-        маючи на меті створити умови для плідної діяльності членів територіальної громади та забезпечити законність дій міської влади;

-        виконуючи волю територіальної громади міста Сєвєродонецька щодо забезпечення належного життєвого рівня сєвєродончан та покращання їх добробуту;

-        керуючись Конституцією України, положеннями Європейської хартії місцевого самоврядування, законами України,

 

ухвалює Статут територіальної громади міста Сєвєродонецька (надалі — Статут),  який визначає основи життєдіяльності територіальної громади м. Сєвєродонецька, засади, форми та порядок здійснення нею місцевого самоврядування.

РОЗДІЛ І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

СТАТТЯ 1. Правова основа статуту.

1)    Статут територіальної громади м. Сєвєродонецька (далі – Статут) є основним нормативно-правовим актом територіальної громади, прийнятим відповідно до Конституції України, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», інших законів України, та з урахуванням положень «Європейської хартії місцевого самоврядування», ратифікованої Законом України від 15.07.97 №452/97-ВР;

2)    Статут діє на території міста Сєвєродонецьку і має вищу юридичну силу стосовно інших актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

3)    У разі змін у законодавстві України статті Статуту приводяться у відповідність до них;

4)    При вирішенні питань, не врегульованих даним Статутом, територіальна громада Сєвєродонецька, органи місцевого самоврядування керуються чинними законодавчими актами;

5)    В Статуті наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

-        міська громада - територіальна громада міста;

-        міська влада - органи і посадові особи місцевого самоврядування;

-        міське самоврядування - місцеве самоврядування;

-        сєвєродончани - члени територіальної громади міста;

6)    Усі інші терміни, використані в Статуті, вживаються в значенні, викладеному в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».

СТАТТЯ 2. Місто Сєвєродонецьк.  

1)   Місто Сєвєродонецьк розташоване в західній частині Луганської області. Його     загальна площа  складає 58 кв. км , 0,2% від території області.

Відстань від Сєвєродонецька до Луганська залізницею - 125 км, а шосейними дорогами - 101 км

По території міськради протікає 2 річки: Сіверський Донець довжиною 3 км та Борова довжиною 8 км. Найвища точка міста – 88,6м.

Територія міської ради межує з містами Лисичанськ, Рубіжне, Попаснянським та Новоайдарським районами Луганської області;

2)       На території міської ради проживають майже 50 національностей та народностей;

3)      У 1933 році на лівому березі річки Сіверський Донець, за рішенням ХІ з’їзду Комуністичної партії України було розпочато будівництво Лисичанського азотно-тукового заводу. Саме початком розбудови заводу обумовлено створення селища з назвою Лисхімстрой.

29 квітня 1934 року - дата закінчення будівництва перших бараків на розі вулиць Леніна та Заводська робітничого селища Лисхімстрой відповідно до рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської Ради народних депутатів від 16.02.1988 № 62 вважається днем заснування міста Сєвєродонецька;

4)      У 1947 році відбулися перші повоєнні вибори до місцевих Рад депутатів трудящих. До складу селищної Ради обрано 25 депутатів, із яких сформовано 5 постійних депутатських комісій.

У тому ж 1947 році відновлено будівництво Лисичанського азотно-тукового заводу. Першу продукцію підприємство випустило у 1951 році;

5)      Згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 27 січня 1950 року, селище міського типу Лисхімстрой Лисичанського району Ворошиловградської області було перейменовано у селище міського типу Сєвєродонецьк. Кількість мешканців селища становила на той момент більш ніж 20 тис. людей;

6)      У 1958 році, за рішенням виконавчого комітету Луганської обласної Ради депутатів трудящих від 27 березня 1958 року № 196, селище міського типу Сєвєродонецьк було віднесено до категорії міст районного підпорядкування;

7)      Згідно з Указом Президії Верховної Ради Української  РСР від 30 грудня 1962 року, місто Сєвєродонецьк було віднесено до категорії міст обласного підпорядкування. У зв’язку з цим, у травні 1963 року відбулися вибори до Сєвєродонецької міської Ради депутатів трудящих;

8)      Обрана у 1990 році міська Рада народних депутатів ХХІ скликання, згідно з Законом України «Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад)», стала Радою першого скликання після проголошення незалежності України. До неї було обрано 160 депутатів, діяло 17 постійних депутатських комісій;

9)      Сьогодні Сєвєродонецьк – один з промислових, культурних та наукових центрів не лише Луганщини, а й всього Донбасу з розвиненою інфраструктурою. Це місто хіміків, науковців, творців електронно-обчислювальної техніки, будівельників, народних митців, спортсменів. 
  Господарський комплекс міста нараховує понад 30 підприємств промислового комплексу та близько 1000 підприємств малого бізнесу. Серед них: містоутворююче підприємство ПрАТ «Сєвєродонецьке об¢єднання Азот», ТОВ «Об¢єднання Склопластик», науково-виробниче підприємство з виробництва систем для автоматизації технологічних процесів ПрАТ «Сєвєродонецьке НВО «Імпульс» та інші;

10)    Сєвєродонецьк  - центр естетичного, культурного та спортивного розвитку. Він має 2 музичні та художню школи, 2 Палаци культури, 7 бібліотек, міський драматичний театр, виставкову залу «Галерея мистецтв», 2 стадіони, Льодовий палац спорту , 2 плавальних басейни, спортивні школи та фізкультурно-оздоровчі комплекси і  інше;

11)    Збереження і примноження досягнень Сєвєродонецька є основним завданням співпраці влади та територіальної громади міста.

СТАТТЯ 3. Межі та територія міста.

1)    Територію міста складають усі земельні та водні ділянки в межах, які затверджено Верховною Радою України. Управління цією територією здійснюється відповідно до Конституції України, законів України та цього Статуту;

 

Територія міста є основою життя і діяльності територіальної громади і перебуває у віданні органів місцевого самоврядування при дотриманні прав власників землі та інших належних землекористувачів;

2)    Територія міста – визначений законодавством України простір, у межах якого територіальна громада міста Сєвєродонецька через міську раду та її виконавчі органи здійснює місцеве самоврядування;

 

Територія міста є невід’ємною складовою частиною території України.

3)    Межа міста — зовнішня межа земель міста, що відокремлює їх від земель інших адміністративно-територіальних одиниць і фіксується в документації із землеустрою;

 

Межа міста встановлюється і змінюється Верховною Радою України відповідно до чинного законодавства на підставі документації із землеустрою. Межа міста засвідчується Державним актом України, форма і порядок видачі якого встановлюються законом ;

4)    Генеральний план міста Сєвєродонецька є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової  стратегії планування та забудови Генеральний план визначає принципи розвитку, планування, забудови й іншого використання території міста, може коригуватися не частіше, ніж один раз на п'ять років;

5)    Міська рада в інтересах територіальної громади міста може згідно з чинним законодавством встановлювати деякі додаткові умови використання міських земель незалежно від форми їхньої власності і цільового призначення;

6)    Приміська зона міста – це територія, що забезпечує просторовий та соціально-економічний розвиток міста. У межах населених пунктів межі приміських зон визначаються містобудівною документацією на місцевому рівні, за межами населених пунктів межі приміських зон визначаються містобудівною документацією на регіональному рівні (схеми планування території Луганської області);

7)    Порядок і правила використання земель міста встановлюються міською радою

відповідно до земельного, містобудівного, природоохоронного та іншого чинного законодавства.

СТАТТЯ 4. Адміністративно-територіальний устрій міста.

1)    За статусом Сєвєродонецьк є містом обласного підпорядкування Луганської області;

2)    Територію міста відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України, затвердженого наказом Держстандарту України від 31.10.1997р. № 659, складають: безпосередньо місто Сєвєродонецьк та приєднані до нього село Воєводівка, селища Лісна Дача, Павлоград, Синецький з єдиним адміністративним центром в м.Сєвєродонецьку;

3)     Місто Сєвєродонецьк має ряд адміністративно підпорядкованих населених пунктів, об’єднаних в окремі селищні ради, а саме:

-        селища міського типу Метьолкіне, Сиротине, Воронове, об’єднані в Сиротинську селищну раду з адміністративним центром в селищі міського типу Сиротине;

-        селище міського типу Борівське, села Боброве й Осколонівка, об’єднані в Борівську селищну раду з адміністративним центром в селищі міського типу Борівське.

СТАТТЯ 5. Постійне населення міста.

1)    Постійне населення м.Сєвєродонецька складається з мешканців міста, с.Воєводівки, селищ Лісна Дача, Павлоград, Синецький, які постійно на законних підставах проживають на території перелічених населених пунктів. Такі жителі є членами територіальної громади міста Сєвєродонецька;

2)    Реєстрація жителів, що постійно і тимчасово проживають у місті, здійснюється у порядку, передбаченому чинним законодавством.

СТАТТЯ 6. Офіційна символіка міста.

1)    Символікою міста, що відображає його історичні, культурні, соціально-економічні й інші особливості та традиції, є герб та прапор міста (автор Цвєтной Володимир Володимирович);

2)    Герб міста затверджено рішенням виконкому від 19.07.1994р. № 637.

Герб представляє собою:

-        Щит, який символізує розсудливість, захист;

-         Червоний колір – урочистість, велич, гордість за місто;

-        Синій, жовтий кольори – кольори державного прапора України;

-        «Сєвєродонецьк» - назва міста;

-        «Золотий сокіл» - символ свободи, торжества духу, степового простору;

-        Колба та імпульс на жовтому фоні – символ хімічної промисловості та приладобудування - основних виробництв міста;

-        1934 на жовтому фоні – рік заснування міста;

-        Вінок з колосся, який перевитий червоною стрічкою – символ життя, достатку, торжества вільної праці.

3)    Прапор міста затверджено рішенням сесії міської ради 17.12.1998р. № 189.

Прапор представляє собою тканину синього кольору прямокутної форми розміром 1000х1400мм.

У його верхньому правому куті є зображення Державного Герба України – Тризуба у щиті.

Трохи вище центру прямокутника прапору розміщена фігура «Золотого сокола» (сокол-сапсан).

По периметру проведено золоте обрамлення, що переходить у нижній горизонтальній площині в золоту смугу, повторюючи кольорову композицію Державного Прапору України

4)    Рішенням міської ради може бути заснована й інша символіка.

СТАТТЯ 7. Святкові дні та пам'ятні дати.

1)    Виявляючи повагу до історичних традицій міста, турбуючись про їх збереження і збагачення, про самобутній розвиток сєвєродончан, установлюються міські свята:

-        День визволення  міста Сєвєродонецька від фашистських загарбників - 
1 лютого.

-        День міста (історично збігається з Днем Хіміків) — остання неділя травня.

2)    За рішенням міської ради можуть установлюватися інші загальноміські свята.

СТАТТЯ 8. Звання і відзнаки.

1)    Звання «Почесний громадянин міста Сєвєродонецька».

Присвоюється за значний особистий внесок соціальний, економічний та культурний розвиток міста; за вагомі досягнення в галузях науки, освіти, культури, спорту, охорони здоров’я, охорони громадського порядку, будівництва та житлово-комунального господарства, підприємництва; за активну громадську та благодійницьку діяльність; інші заслуги перед містом Сєвєродонецьком.

 

Право висування кандидатур на присвоєння Звання належить:

-        міському голові;

-        постійним комісіям Сєвєродонецької міської ради;

-        трудовим колективам підприємств, установ та організацій міста (незалежно від форм їх власності);

-        громадським організаціям, профспілкам, релігійним конфесіям, політичним партіям.

Положення про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Сєвєродонецька» затверджено рішенням сесії міської ради № 1626 від 29.03.2012 року.

2)    Відзнака «За заслуги перед містом Сєвєродонецьком».
Відзнакою вшановуються з нагоди ювілейних дат, визначних подій, міських та державних свят, за вагомі досягнення в галузях науки, освіти, культури, спорту, охорони здоров’я, охорони громадського порядку, будівництва та житлово-комунального господарства, підприємництва; активну громадську діяльність.

 

Право висування кандидатур на нагородження відзнакою належить:

-        міському голові;

-        постійним комісіям Сєвєродонецької міської ради;

-        трудовим колективам підприємств, установ та організацій міста (незалежно від форм їх власності);

-        громадським організаціям, профспілкам, релігійним конфесіям, політичним партіям.

Положення про відзнаку «За заслуги перед містом Сєвєродонецьком» затверджено рішенням виконкому міської ради № 139 від 19.02.2013 року.

3)    Звання «Людина року».

Щорічний міський конкурс на звання «Людина року» проводиться з метою виявлення і відзначення видатних і талановитих особистостей, професіоналів своєї справи у різних галузях життєдіяльності міста Сєвєродонецька.

 

Присвоєння звання «Людина року» здійснюється відповідно до рішення Конкурсної комісії, створеної при виконкомі міської ради, яка визначає переможця в таких номінаціях:

-        «Працівник виробничою сфери»;

-        «Працівник охорони здоров’я»;

-        «Працівник освіти і науки»;

-        «Діяч культури та мистецтва»;

-        «Громадський діяч»;

-        «Молодь Сєвєродонецька»;

-        «Фізична культура і спорт».

Право висування кандидатур на нагородження відзнакою належить трудовим колективам, громадським організаціям, осередкам політичних партій, іншим об’єднанням громадян протягом року.

 

Положення про проведення щорічного міського конкурсу на звання «Людина року»  затверджено рішенням сесії міської ради № 1627 від 29.03.2012 року.

4)    Відзнака «За благодійництво»

Щорічний міський конкурс на заохочення відзнакою «За благодійництво» проводиться з метою відзначення осіб, які надали значну благодійницьку допомогу (від 200 тис. грн.) міським закладам освіти, культури, охорони здоров’я, спорту, соціального захисту тощо.

 

Положення про проведення щорічного міського конкурсу на заохочення відзнакою «За благодійництво» затверджено рішенням сесії міської ради № 1628 від 29.03.2012 року.

5)    Інші відзнаки виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради:

-        Почесна грамота;

-        Грамота;

-        Подяка.

Відзнаками нагороджуються трудові колективи підприємств, установ, організацій та окремі громадяни, які, як правило, проживають на території Сєвєродонецької міської ради і зробили значний особистий внесок у розвиток міста, або мають інші досягнення.

 

Положення про відзнаки виконавчого комітету  Сєвєродонецької міської ради затверджено рішенням виконкому міської ради № 470 від 11.06.2013 року.

6)    Сєвєродонецька міська рада, виконавчий комітет міської ради можуть засновувати інші почесні звання та відзнаки, порядок присвоєння і нагородження якими, а також статус нагороджених осіб визначаються Положенням про кожну таку відзнаку (окремо), що затверджується Сєвєродонецькою міською радою або її виконавчим комітетом.

 

РОЗДІЛ II
МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В м. СЄВЄРОДОНЕЦЬКУ

 

СТАТТЯ 9. Міське самоврядування.

1)    Міське самоврядування - це гарантоване державою право та реальна можливість міської громади вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

2)    Місцеве самоврядування у місті Сєвєродонецьку здійснюється територіальною громадою міста в межах чинного законодавства як безпосередньо, так і через Сєвєродонецьку міську раду і її виконавчі органи, а також через Луганську обласну раду, яка представляє спільні інтереси територіальних громад області.

3)    Місцеве самоврядування в місті Сєвєродонецьку здійснюється на принципах:

-        народовладдя,

-        законності,

-        гласності,

-        колегіальності,

-        поєднання місцевих і державних інтересів,

-        виборності,

-        правової, організаційної і матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених Конституцією України і законами України,

-        підзвітності та відповідальності перед територіальною громадою її органів і посадових осіб,

-        державної підтримки і гарантії місцевого самоврядування,

-        судового захисту місцевого самоврядування.

4)    Система місцевого самоврядування в місті Сєвєродонецьку визначається згідно з Конституцією України та діючим законодавством про місцеве самоврядування в Україні.

5)    Система місцевого самоврядування включає:

-        територіальну громаду міста – як первинний суб’єкт міського самоврядування, який може безпосередньо вирішувати будь-яке питання, що віднесене Конституцією України та законами України до відання місцевого самоврядування;

-        Сєвєродонецьку міську раду – як представницький орган місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста;

-        міського голову м.Сєвєродонецька – як головну посадову особу територіальної громади міста Сєвєродонецька;

-        виконавчі органи  міської ради (виконавчий комітет та  створювані радою виконавчі органи);

-        органи самоорганізації населення ( мікрорайоні, будинкові, вуличні, квартальні комітети та інші), які утворюються з дозволу міської ради за ініціативою жителів.

 

6)    Розмежування повноважень між елементами системи місцевого  самоврядування здійснюється відповідно до законів України та положень цього Статуту.

7)    Обмеження прав міської громади на міське самоврядування, згідно з Конституцією та законами України, може бути застосоване тільки в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

8)    Втручання у самоврядні функції територіальної громади, що здійснюються у відповідності до закону, заборонено.

9)    Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування територіальної громади міста здійснюється лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

СТАТТЯ 10. Форми участі у місцевому самоврядуванні та залучення до роботи в органах місцевого самоврядування.

1)    Безпосередніми формами участі членів територіальної громади міста у місцевому самоврядуванні є:

-        громадське обговорення;

-        громадські експертизи;

-        залучення до роботи в органах місцевого самоврядування та робота на виборних посадах місцевого самоврядування (міський голова, секретар міської ради);

-        місцеві ініціативи;

-        загальні збори громадян за місцем проживання;

-        громадські слухання;

-        місцеві вибори;

-        місцевий референдум;

-        колективні або індивідуальні звернення жителів міста до органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

-        інші форми участі громадян у здійсненні місцевого самоврядування відповідно до положень цього Статуту.

2)    Члени територіальної громади міста можуть залучатися до роботи органів місцевого самоврядування у разі:

-        обрання в якості спеціалістів та експертів до складу тимчасових контрольних комісій;

-        обрання до складу комісій, що утворюються на громадських засадах при органах та посадових особах місцевого самоврядування, перелік яких та положення про які затверджує міська рада;

-        участі в роботі фахових, експертних та громадських рад, що створюються за рішеннями міської ради та її виконавчого комітету;

-        опрацювання на громадських засадах питань та пропозицій, що віднесені до компетенції органів місцевого самоврядування, за зверненнями депутатів міської ради, зокрема, від відповідних виборчих округів, або органів місцевого самоврядування та посадових осіб.

3)    Члени територіальної громади міста мають право:

-        бути присутніми і виступати на громадських слуханнях;

-        брати участь у засіданнях виконавчого комітету при розгляді питань, що стосуються реалізації їх конституційних прав, забезпечення яких віднесено до відання місцевого самоврядування;

-        бути безпосередньо присутніми на відкритих засіданнях Сєвєродонецької міської ради.

4)    В залі сесійних засідань міської ради відводяться спеціальні місця для тих, хто бажає відвідати засідання.

5)    Особи, які виявили бажання виступити на сесії міської ради, повинні не пізніш як за день до її відкриття, подати відповідну заяву на ім’я секретаря ради, на якого покладається обов’язок організовувати такі виступи.

СТАТТЯ 11. Акти місцевого самоврядування територіальної громади що мають загальнообов’язкову силу на території міста

1)     Органи місцевого самоврядування міської територіальної громади, міський голова або особа, яка виконує його обов’язки, відповідно до законодавства України, мають право на прийняття в межах наданих їм повноважень актів, що є обов’язковими для виконання усіма розташованими на території міста об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають у межах міської території.

2)    Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення.

3)    Акти нормативно-правового характеру набирають чинності з моменту їх офіційного оприлюднення, якщо міською радою не встановлено більш пізній термін уведення їх у дію.

4)    На вимогу громадян їм може бути видана копія відповідного акта.

5)    До актів місцевого самоврядування в місті належать:

-        рішення, прийняті на місцевому референдумі шляхом прямого волевиявлення громадян;

-        акти міської ради нормативно-правового характеру, прийняті у формі рішень;

-        акти виконавчого комітету міської ради, прийняті у формі рішень;

-        розпорядження міського голови;

-        акти інших виконавчих органів ради та їх посадових осіб.

6)    Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста у випадку їх невідповідності Конституції або законам України, визнаються незаконними в судовому порядку.

7)    Невиконання або неналежне виконання актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста, виданих відповідно до чинного законодавства, тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством.

 

РОЗДІЛ III
ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА М. СЄВЄРОДОНЕЦЬК ТА ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА ЇЇ ЧЛЕНІВ НА УЧАСТЬ У МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ

СТАТТЯ 12. Територіальна громада.

1)    Територіальна громада міста Сєвєродонецька є первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень, які здійснюються нею як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

2)    Територіальна громада міста складається із членів територіальної громади - жителів, що постійно проживають у межах міста Сєвєродонецька.

3)    Правовий статус міської громади визначається Конституцією, законами України та цим Статутом.

4)    Територіальна громада має право вирішувати усі питання місцевого значення, які пов'язані з життєдіяльністю членів територіальної громади міста Сєвєродонецька, а також розвитком міста, які віднесені Конституцією та законами України до відання місцевого самоврядування.

5)    Територіальна громада створює умови, необхідні для вільного розвитку особистості кожного жителя міста, сприяє зміцненню громадської злагоди, забезпеченню прав і свобод людини і громадянина, утворенню у місті гідних людини умов життя, праці і відпочинку

6)    Право на участь у прийнятті рішень з питань місцевого самоврядування у місті Сєвєродонецьку мають громадяни, яким чинним законодавством України надано право голосу, без будь-яких обмежень і незалежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на території міста, мовної чи іншої ознаки.

7)    Пріоритети розвитку територіальної громади щорічно визначаються міською радою під час затвердження бюджету міста.

8)    До повноважень міської громади, що здійснюються через вибори, референдуми та інші форми безпосередньої демократії, належать:

-        формування міської ради, обрання міського голови, прийняття рішень про дострокове припинення їх повноважень;

-        заслуховування звітів депутатів і міського голови;

-        здійснення контролю за діяльністю органів і посадових осіб міського самоврядування у встановлених законами України формах;

-        об`єднання з іншими територіальними громадами і вихід з таких об`єднань відповідно до закону.

9)    Не можуть безпосередньо вирішуватися міською громадою питання виконання повноважень органів державної виконавчої влади, делегованих міському самоврядуванню відповідно до діючого законодавства.

 

СТАТТЯ 13. Права, свободи та обов’язки членів міської громади.

1)    Члени міської громади міста Сєвєродонецька мають усі конституційні права і свободи, встановлені законодавством України, зокрема мають право:

- обирати та бути обраними в органи місцевого самоврядування;

- брати участь у місцевих референдумах, загальних зборах, громадських слуханнях, інших формах безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення, передбачених цим Статутом;

-  одержувати будь-яку відкриту інформацію про діяльність органів і посадовців місцевого самоврядування;

-  одержувати об'єктивну інформацію про стан міського господарства і діяльність комунальних підприємств, про стан навколишнього середовища, рівень і якість життя городян, їх соціальну безпеку;

-  брати участь в обговоренні нормативно-правових та інших актів Сєвєродонецької міської ради та її органів і посадових осіб на стадії їх підготовки;

-   брати участь у бюджетному процесі, в обговоренні програм розвитку міста та інших питань, які зачіпають інтереси міської громади;

-  відкликати в установленому законом порядку міського голову, депутатів міської ради;

-  виступати у порядку місцевих ініціатив з питань удосконалення життя в місті, поліпшення роботи органів та посадових осіб міського самоврядування, місцевих нормативно-правових актів і контролю за їх виконанням;

-    користуватися в установленому порядку землею та іншими об'єктами комунальної власності.

2)    Члени міської громади міста Сєвєродонецька зобов'язані:

-        додержуватися законів та інших нормативно-правових актів, що діють на території міста;

-        знати та виконувати Статут міста, локальні правові та нормативні акти, що діють на території міста;

-        своєчасно сплачувати податки і збори, оплачувати надані житлово-комунальні послуги;

-        піклуватися про соціальне, культурне, екологічне благополуччя міста, про збереження та примноження комунальної власності;

-        підтримувати чистоту і порядок в місті;

-        сприяти, в міру особистих здібностей і можливостей, благоустрою міста, благополуччю та розвитку міської громади, міста Сєвєродонецька;

-        поважати символіку міста, органи влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб;

3)    Список прав та обов'язків членів міської громади у цій статті не є вичерпним.

4)     Цей Статут зобов’язує кожного сєвєродончанина не порушувати прав і свобод інших жителів міста. За умов порушення прав і свобод громадян настає адміністративна, цивільна і кримінальна відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

5)    Органи міського самоврядування та органи самоорганізації населення несуть відповідальність за охорону прав, свобод і законних інтересів членів міської громади, зобов'язані відшкодовувати моральний і матеріальний збиток, заподіяний їм діями (або бездіяльністю) органів та посадових осіб міського самоврядування і органів самоорганізації населення.

6)    Права і обов’язки сєвєродончан взаємопов`язані. Наявність прав породжує необхідність виконання обов’язків.

СТАТТЯ 14. Місцевий референдум.

1)    Місцевий референдум є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення.

2)    Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, законами України до відання місцевого самоврядування.

3)    На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади.

4)    Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов'язковими для виконання на відповідній території.

5)    Порядок призначення та проведення місцевого референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються чинним законодавством.

СТАТТЯ 15. Місцеві вибори.

1)    Місцеві вибори – це обрання депутатів обласної та міської рад, міського голови шляхом таємного голосування жителів міста. 

2)     Місцеві вибори є вільними і відбуваються на основі гарантованого Конституцією та законом загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Ніхто і ні в якій формі не може бути примушений до участі у місцевих виборах. 

3)     Порядок призначення і проведення  виборів депутатів обласної  та міської ради і міського голови та встановлення результатів голосування визначається законом України.

СТАТТЯ 16. Загальні збори (збори представників) громадян за місцем проживання.

1)    Загальні збори (збори представників)  громадян за місцем проживання (далі – збори) є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення і скликаються за місцем проживання громадян (будинок, житловий комплекс, вулиця, квартал,мікрорайон тощо).

2)    В місті Сєвєродонецьку збори проводяться за такими територіальними ознаками:

-        Збори жителів мікрорайонів;

-        Збори жителів кварталів - відповідно до плану забудови;.

-        Збори жителів вулиць - відповідно до назви вулиць;.

-        Збори жителів будинків багатоквартирних будинків;

-        Збори жителів села Воєводівки;

-        Збори жителів селища Лісна Дача;

-        Збори жителів селища Павлоград;

-        Збори жителів селища Синецький.

3)    У роботі зборів мають право брати участь дієздатні громадяни, які досягли 18 років і постійно проживають на відповідній території.

4)    Загальні збори громадян за місцем проживання проводяться з метою:

-        обговорення та подання пропозицій з питань, віднесених до відання органів самоврядування територіальної громади міста, які мають важливе значення для міської територіальної громади;

-        створення та обрання складу органів самоорганізації населення;

-        прийняття рішень про проведення на громадських засадах робіт з благоустрою, з охорони громадського порядку, збереженню житлового фонду, пам'ятників історії і культури, наданню допомоги соціально незахищеним членам громади;

-        прийняття рішень про самооподаткування для створення цільових позабюджетних фондів або фінансування діяльності органів самоорганізації населення, про внески та добровільні пожертви на громадські потреби територіальної громади.

5)    До компетенції зборів належить розгляд будь-яких питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, в межах Конституції і законів України, внесення пропозицій відповідним органам і організаціям.

6)    Суб'єктами права ініціювання загальних зборів є :

-        міський голова м.Сєвєродонецька

-        ініціативна група громадян за місцем проживання, до якої входять не менше 20 громадян, які проживають на відповідній території.

-        органи самоорганізації населення, утворені відповідно до чинного законодавства про органи самоорганізації населення.

7)    Ініціатива про проведення зборів повинна бути оформлена  у разі, якщо ініціатором проведення загальних зборів виступають

-        міський голова м.Сєвєродонецька – розпорядженням міського голови;

-        органи самоорганізації населення – рішенням органу самоорганізації населення;

-        ініціативна група громадян за місцем проживання, якій надане право на ініціювання скликання (проведення) зборів – протоколом про створення ініціативної групи та її рішенням про ініціювання проведення зборів.

8)    Організація та відповідальність за проведення зборів покладається на орган, організацію чи ініціативну групу, які ініціюють проведення загальних зборів.

9)    Суб`єкт ініціативи з проведення зборів за місцем проживання повідомленням сповіщає про них міську раду не пізніше як за 15 робочих днів до запропонованої дати проведення зборів.

 

У повідомленні зазначають тип зборів (збори громадян за місцем проживання або конференція їх представників) та вид зборів, дані про ініціаторів їх скликання, час, дату та місце проведення загальних зборів, порядок денний зборів, а також подають список осіб, запрошуваних на збори, їх згоду на обробку та оприлюднення персональних даних членів ініціативної групи;

 

Повідомлення про збори має бути підписане ініціатором (ініціаторами) скликання зборів. Неподання такого повідомлення та інформації є підставою для визнання їх місцевою владою не чинними, а рішення, ними ухвалені, такими, що не мають юридичних наслідків.

10) Повідомлення реєструється міською владою, копія зареєстрованого повідомлення видається ініціаторам проведення зборів.

11) Рішення про скликання зборів доводиться ініціаторами їх скликання до відома громадян, які проживають на відповідній території, не пізніше ніж за 7 днів до їх проведення з зазначенням часу, місця проведення зборів та переліку питань, які передбачається винести на обговорення зборів.

12) У випадках, коли скликання зборів пов’язане з певними організаційними складнощами, можуть скликатися збори (конференції) представників територіальної громади мікрорайонів, житлових комплексів, вулиць, кварталів, будинків, села, селищ.

 

Норми представництва на конференції (за територіальними ознаками) визначаються ініціаторами зборів або органом самоорганізації населення і обов’язково повинні забезпечувати рівне представництво громадян за місцем проживанням.

 

Порядок скликання, проведення, а також компетенція зборів представників громадян за місцем проживання визначаються такими ж, як і для загальних зборів громадян за місцем проживання.

13) Збори громадян за місцем проживання є правомочними за умови присутності на них не менш половини членів територіальної громади, які проживають на відповідній території і мають право голосу на місцевих виборах.

Загальні збори представників громадян є правомочними за умови присутності на них не менш 2/3 обраних або призначених представників.

14) Ініціативна група, яка організує проведення зборів, здійснює наступне:

-        запрошує відповідних осіб на збори;

-        здійснює підготовку необхідних документів, листів, тощо або їх проектів;

-        повідомляє відповідних посадових та інших осіб про час, місце та день проведення зборів;

-        здійснює реєстрацію членів територіальної громади, що прибули для участі в зборах з зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, місця проживання, дати народження, паспортних даних або даних документів, що замінюють паспорт; їх згоду на обробку та оприлюднення персональних даних членів ініціативної групи;

-        здійснює інші необхідні заходи, в тому числі, зазначені у розпорядженні про скликання зборів.

15) Перед початком зборів проводиться реєстрація учасників зборів з правом

ухвального голосу на підставі паспорта або іншого документа, що засвідчує особу та належність до міської громади за відповідним місцем проживання. Ці дані кожний учасник зборів засвідчує особистим підписом.

 

Учасники зборів при реєстрації отримують ухвальні мандати, які обов’язково використовують для голосування на зборах. Виготовлення ухвальних мандатів проводить ініціативна група

 

16) Депутати всіх рівнів, посадові особи місцевого самоврядування, експерти, інші запрошені особи реєструються окремо за відповідним посвідченням та беруть участь загальних зборах з правом дорадчого голосу.

17)  Доступ представників засобів масової інформації на загальні збори є відкритим.

18)  На загальних зборах громадян головує особа, що визначена ініціатором скликання зборів.

19) Порядок денний загальних зборів громадян, регламент зборів затверджуються зборами громадян за поданням ініціаторів скликання зборів.

Головуючий організовує вибори сеекретаря та лічильної комісії. Лічильна комісія обирається у складі не менше трьох осіб.  Секретар та лічильна комісія обираються більшістю голосів від загальної кількості зареєстрованих учасників.

20) Хід зборів фіксується секретарем зборів у протоколі, який підписується головуючим та секретарем зборів.

 

Протокол загальних зборів за місцем проживання повинен бути оформлений не пізніш 10 робочих днів з дня проведення зборів за місцем проживання.

 

У протоколі зборів за місцем проживання повинно бути зазначено: дата, час початку проведення, адреса місця проведення загальних зборів, порядок денний загальних зборів, загальна кількість присутніх на зборах, кількість членів територіальної громади, що були зареєстровані для участі в загальних зборах з кожного питання порядку денного, прізвища, імена, по батькові, найменування посад посадових осіб, що були присутні на загальних зборах, дата, номер розпорядження про скликання зборів, прізвища, імена, по батькові осіб, що виступили на зборах, їх пропозиції (у разі, якщо вони були внесені), рішення, які були відповідно прийняті за результатами проведення зборів з кожного питання порядку денного, результати голосування щодо кожного рішення, інші необхідні дані.

 

Протокол оформляється у трьох примірниках. Один примірник протоколу загальних зборів передають на зберігання міській раді; другий примірник протоколу залишають ініціаторові проведення зборів, третій — вивішують для ознайомлення в місці проведення загальних зборів громадян за місцем проживання.

 

До першого примірника протоколу зборів додаються оригінали матеріалів реєстрації, а також рішення органів самоорганізації громадян про делегування своїх представників для участі в конференції, крім цього додаються протоколи лічильної комісії. До другого та третього примірників протоколу — копії вказаних документів.

21) Органи та посадові особи місцевого самоврядування, яких стосуються рішення загальних зборів, розглядають їх в місячний термін після надходження до них цих рішень та повідомляють про результати їх розгляду відповідну посадову особу місцевого самоврядування та суб’єктів, за ініціативою яких були скликані загальні збори.

22)Рішення зборів за місцем проживання мають рекомендаційний характер.

Рішення загальних зборів, які відповідають вимогам діючого законодавства та цього Статуту враховуються під час діяльності органів місцевого самоврядування і, в разі необхідності, розглядаються виконавчим комітетом міської ради і приймаються відповідні заходи.

 

Про результати розгляду рішень загальних зборів через засоби масової інформації або у інший спосіб повідомляються ініціатори загальних зборів і члени територіальної громади міста Сєвєродонецька, якщо інше не передбачене діючим законодавством.

 

Рішення зборів, прийняті з порушенням встановленої процедури, не підлягають розгляду органами міського самоврядування.

 

23)Загальні збори не можуть скликатися та проводитися з наступних питань:

 

-        з питань, які не віднесені до повноважень органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб;

-        з питань, які суперечать або порушують діюче законодавство України та даний Статут.

СТАТТЯ 17. Колективні та індивідуальні звернення жителів міста до органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

1)    Члени територіальної громади міста мають право на індивідуальні та колективні  звернення до органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та до їх посадових і службових осіб з питань, віднесених до відання місцевого самоврядування.

2)    Колективні звернення, підписані більш як 500 жителями міста, розглядаються органами і посадовими особами місцевого самоврядування, до яких вони надійшли, невідкладно на засіданні виконавчого комітету міської ради.

3)    В разі необхідності такі колективні звернення можуть виноситись на обговорення до громадської ради при Сєвєродонецькій міській раді або на розгляд міської ради

СТАТТЯ 18. Громадські слухання.

1)    Метою громадських слухань є надання членам територіальної громади міста Сєвєродонецька інформації про роботу органів та посадових осіб місцевого самоврядування, створення можливості брати участь у обговоренні проблем життєзабезпечення та розвитку територіальної громади міста, ініціюванні та підготовці рішень щодо них.

2)    Предметом обговорення на громадських слуханнях можуть бути:

-        проекти нормативно - правових актів міської ради та її виконавчого комітету, міського голови;

-        проекти та програми, що реалізуються чи плануються до реалізації у територіальній громаді;

-        найважливіші питання місцевого значення;

-        звіти депутатів міської ради,міського голови та інших посадових осіб місцевого самоврядування;

-        звіти керівників підприємств і організацій – надавачів послуг, які відповідно до законодавства мають забезпечуватись органами місцевого самоврядування;

3)    На громадських слуханнях не можуть розглядатись питання, не віднесені законодавством до відання місцевого самоврядування.

4)    Громадські слухання проводяться у вигляді зустрічей членів громади, на яких члени громади можуть заслуховувати депутатів і посадових осіб місцевого самоврядування та керівників підприємств і організацій – надавачів послуг.

 

Громадські слухання мають відкритий характер. Громадські слухання проводяться на засадах добровільності, гласності, відкритості та свободи висловлювань. Під час проведення громадських слухань не може чинитися перешкод для діяльності представників ЗМІ.

5)    Учасниками громадських слухань можуть бути:

 

-        депутати Сєвєродонецької міської ради;

-        представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування;

-        представники партій, рухів, професійних і творчих спілок, органів самоорганізації населення, релігійних організацій та інших неприбуткових організацій громадянського суспільства, що діють на відповідній території;

-        представники підприємств, установ та організацій, що розташовані на території місцевої ради.

6)    Ініціатором проведення громадських слухань можуть бути:

-        ініціативна група членів територіальної громади в кількості 20, обрана на зборах членів громади;

-        орган самоорганізації населення;

-        група депутатів міської ради;

-        постійна комісія ради;

-        виконавчий комітет ради;

-        міський голова;

-        громадська організація, що здійснює свою діяльність на території міста;

7)    Громадські слухання, ініціатором проведення яких виступає міський голова чи виконавчий комітет ради, оголошуються безпосередньо шляхом видання розпорядження або прийняття відповідного рішення.

8)    Повідомлення про ініціативу з проведення громадських слухань від інших суб’єктів ініціювання громадських слухань вноситься до міської ради на ім’я міського голови у вигляді письмового звернення, в якому зазначаються:

-        тема (проблема, питання), що пропонується для розгляду;

-        пропозиції щодо запрошення посадових осіб;

-        список ініціативної групи (витяг з протоколу відповідних зборів);

-        інші інформаційно-аналітичні матеріали та проекти документів, що виноситься на слухання

 

Повідомлення про ініціативу з проведення громадських слухань, подане ініціативною групою членів територіальної громади або її уповноваженими представниками, повинно бути підписане всіма членами групи із зазначенням прізвища, ім’я та по-батькові, домашньої адреси і надана згода на обробку персональної інформації;

 

Повідомлення про ініціативу з проведення громадських слухань, подане групою депутатів ради, має бути підписане всіма учасниками групи депутатів.

 

9)    Член територіальної громади може відкликати свій підтримуючий підпис, написавши відповідну заяву до міської ради.

 

10) Протягом 10 календарних днів після реєстрації повідомлення про ініціативу з проведення громадських слухань (окрім випадків, коли ініціатором проведення громадських слухань є голова або виконавчий комітет ради) ініціативній групі видається зразок підписного листа для збору підписів на підтримку проведення громадських слухань.

 

11) Підписний лист повинен містити такі дані:

-        проблема (тема, питання), що пропонується розглянути на слуханнях;

-        прізвище, ім`я та по-батькові члена територіальної громади, котрий підтримує ініціативу щодо проведення громадських слухань з зазначеної проблеми;

-        місце постійного проживання;

-        серія та номер паспорта;

-        дата підписання;

-        особистий підпис члена територіальної громади та згоду на обробку персональних даних

12) Кількість необхідних підписів для реєстрації ініціативи про проведення громадських слухань складає 1000 підписів.

13) Підписи на підтримку ініціативи щодо проведення загальноміських громадських слухань подаються не пізніше ніж через 15 календарних днів із дня видачі зразка підписного листа.

14) Ініціатива вважається такою, що не відбулась, якщо протягом установленого часу ініціативна група не зібрала необхідну кількість підтримуючих підписів.

15) Ініціативна група здійснює всі видатки на свою діяльність до моменту реєстрації ініціативи щодо проведення громадських слухань самостійно.

16) Реєстрація ініціативи про проведення загальноміських слухань проводиться не пізніше ніж через 10 календарних днів з дня передачі підписних листів із необхідною кількістю підтримуючих підписів до органів влади.

17) Розпорядчий документ про призначення громадських слухань обов’язково містить такі дані:

-        тема слухань;

-        дата, місце, час проведення слухань;

-        ініціатор проведення слухань;

-        головуючий на  слуханнях;

-        виконавчі органи та посадові особи органів місцевого самоврядування, відповідальні   за своєчасну і якісну підготовку громадських слухань;

-        особи, що запрошуються на слухання.

18) Міська влада організує розміщення в ЗМІ інформацію про місце, дні і години, коли члени територіальної громади міста можуть ознайомитись з матеріалами, підготовленими ініціатором проведення громадських слухань та забезпечує відкритий доступ членів громади до матеріалів.

19) Громадські слухання відбуваються у відкритому режимі за участю ініціативної групи і членів територіальної громади, які виявили бажання прийняти участь в слуханнях. При необхідності проводиться їх аудіо – або відеозапис.

20) Члени громади, які беруть участь у слуханнях, реєструються до їх початку в списку учасників громадських слухань – членів громади.

21) У вказаному списку обов’язково зазначаються прізвища, імена, по батькові членів  громади, дати їх народження, місця проживання, паспортні дані або дані документів, що замінюють паспорт, підписи цих членів громади та їх згода на обробку персональних даних.

Незареєстровані члени громади можуть брати участь у слуханнях, але вони не мають права голосу при ухваленні висновків і рекомендацій слухань.

22) Головуючий на громадських слуханнях відкриває слухання, коротко інформує про суть питань, що мають бути обговорені, про порядок ведення слухань та склад учасників. Головуючий веде слухання та стежить за дотриманням порядку на слуханнях.

На початку громадських слухань шляхом голосування затверджується регламент та порядок денний.

Регламент визначає час для звітів і доповідей, виступів, запитань і відповідей тощо. Регламент слухань має обов`язково передбачати доповіді представника ініціатора слухань, доповідь посадової особи органу місцевого самоврядування, виступи членів експертних груп і фахівців підприємств та організацій по напрямку діяльності яких проводяться слухання

23) Для ведення громадських слухань із числа учасників відносною більшістю голосів обирається президія слухань.

24) Для ведення протоколу громадських слухань із числа учасників відносною більшістю голосів обирається секретар громадських слухань. Секретар громадських слухань веде протокол громадських слухань, який підписують голова і секретар громадських слухань.

25) Для підрахунку голосів учасників громадських слухань на підтримку рішень обирається лічильна комісія. Не можуть бути членами лічильної комісії голова, секретар ради, члени президії зборів.

26) Не допускаються розгляд та прийняття рішень на громадських слуханнях із питань, не внесених до порядку денного і про які не було повідомлено учасників громадських слухань.

27) Учасники громадських слухань повинні дотримуватися регламенту та норм етичної поведінки, не допускати вигуків, образ та інших дій, що заважають обговоренню винесених питань.

28) За результатами обговорення питань, винесених на громадські слухання, простою більшістю голосів від числа зареєстрованих на громадських слуханнях осіб ухвалюються звернення, висновки чи рекомендації.

29) Протокол та ухвалені на громадських слуханнях звернення, рекомендації та висновки оформляються, зберігаються й оприлюднюються в порядку,

встановленому організаторами громадських слухань.

30) Протокол громадських слухань повинен містити:

-        тему, час і місце проведення слухань;

-        кількість учасників громадських слухань

-        пропозиції, що були висловлені на слуханнях;

-        результати рейтингового голосування у разі наявності різних проектів рішень;

-        звернення, висновки й рекомендації слухань.

31) До протоколу додаються питання, звернення та пропозиції, що були оголошені на слуханнях та/або подані громадянами до головуючого і секретаря слухань під час їх проведення.

32) Протокол готується у двох примірниках, підписується головуючим на слуханнях та секретарем. Один примірник протоколу передається на зберігання до міської ради не пізніше 10 робочих днів після проведення громадських слухань. Другий примірник протоколу слухань передається на зберігання представникові ініціатора.

33) Пропозиції, які було прийнято за результатами громадських слухань,попередньо розглядаються на засіданні виконавчого комітету  міської ради або іншими виконавчими органами міської ради, яким вони адресовані, за обов’язковою участю ініціаторів проведення громадських слухань або уповноважених слуханнями осіб. В разі необхідності, пропозиції громадських слухань після розгляду на засіданні виконавчого комітету можуть виноситись на розгляд міської ради для прийняття відповідного рішення.

СТАТТЯ 19. Місцеві ініціативи.

1)    Місцева ініціатива є формою безпосередньої участі членів міської громади у здійсненні місцевого самоврядування, що передбачена законодавством України.

2)    Предметом місцевої ініціативи можуть бути будь-які питання, віднесені до відання місцевого самоврядування.

Не можуть бути предметом місцевої ініціативи питання, що суперечать Конституції та чинному законодавству України, а також не віднесені до відання міської ради та її органів.

3)    Місцева ініціатива може бути внесена членами міської громади, які є дієздатними та досягли 18 років.

4)    Ініціатором внесення місцевої ініціативи на розгляд міської ради є ініціативна група з питань місцевої ініціативи (далі – ініціативна група), яка складається з членів міської громади в кількості не менше 20 осіб.

5)    Внесення місцевої ініціативи здійснюється ініціативною групою, яка зібрала на підтримку місцевої ініціативи не менше 10 % підписів від кількості виборців.

 

Кількість виборців уточнюється у відділі ведення державного реєстру виборців ініціативною групою на момент внесення повідомлення про намір внести місцеву ініціативу.

6)    Повідомлення про намір внести місцеву ініціативу вноситься до міської ради у вигляді письмового звернення, в якому зазначаються питання, що порушуються шляхом місцевої ініціативи, прізвища та ініціали всіх членів ініціативної групи.

Повідомлення про намір внести місцеву ініціативу підписується всіма членами ініціативної групи.

До повідомлення додаються наступні документи:

-        протокол про створення ініціативної групи, підписаний всіма членами ініціативної групи;

-        список членів ініціативної групи із зазначенням прізвищ, імен, по-батькові, дат народження, адрес проживання, контактних телефонів, адрес електронної пошти (за наявності), серій та номерів паспортів або інших документів, що засвідчують особу та належність до міської громади,а також визначення уповноваженої особи (осіб) ініціативної групи та згоди на обробку та оприлюднення персональних даних членів ініціативної групи;

-        копія відповіді відділу ведення державного реєстру виборців щодо кількості виборців у місті;

-        документ, що висвітлює предмет ініціативи (друкований та електронний варіанти). Документ повинен бути логічним та закінченим, мати форму проекту рішення з усіма потрібними додатками;

-        якщо здійснення предмету ініціативи потребує додаткового бюджетного фінансування, до документу повинен додаватися кошторис витрат, необхідні розрахунки та джерела фінансування;

-        інші інформаційно-аналітичні матеріали з питань, що порушуються шляхом місцевої ініціативи.

7)    Ініціативна група самостійно здійснює всі видатки, пов`язані зі своєю діяльністю.

8)    Міська влада після отримання повідомлення про намір внести місцеву ініціативу перевіряє відповідність поданих документів вимогам, встановленим Статутом, та у разі відповідності протягом 30 календарних днів після їх надходження, надає (надсилає) уповноваженій особі ініціативної групи зразок підписного листа з супровідним листом.

9)    Якщо подані документи не відповідають вимогам Статуту, Конституції та законів України, вони повертаються ініціативній групі з відповідним обґрунтуванням протягом 30 календарних днів після їх надходження.

10) Підписи на підтримку внесення місцевої ініціативи збираються ініціативною групою на підписних листах, які мають відповідати зразку, отриманому в міській раді.

Строк збору підписів на підтримку місцевої ініціативи, що вноситься до міської ради. не може перевищувати 30 календарних днів з дня отримання зразка підписного листа у міській раді.

Підписний лист має містити наступну інформацію:

-        прізвище, ім’я, по батькові члена міської громади, що підтримує місцеву ініціативу;

-        адресу місця проживання;

-        контактний телефон;

-        підпис особи на підтримку внесення місцевої ініціативи;

-        прізвище, ініціали та підписи членів ініціативної групи ( не менше 2 осіб)

відповідальних за збір підписів.

На звороті підписного листа ініціаторами викладається повний текст документа, що висвітлює предмет ініціативи з питання, що порушується шляхом місцевої ініціативи.

 

11) Члени ініціативної групи, що збирають підписи, зобов'язані ознайомити кожного члена громади, якому пропонується підписати підписний лист, з текстом документа, що висвітлює предмет ініціативи з питання, підготовленого в порядку місцевої ініціативи.

 

Підписний лист заповнюється особисто членом міської громади, який ставить свій підпис на підтримку внесення місцевої ініціативи.

 

Члени ініціативної групи зобов’язані при зборі підписів перевіряти паспорти або інші документи, що засвідчують належність до міської громади, та попереджати кожного члена міської громади, що його підпис на підтримку внесення місцевої ініціативи може бути поставлений лише у одному підписному листі.

 

Якщо в підписних листах виявлено два або більше підписів одного члена громади, його підписи не враховуються.

 

Після заповнення підписного листа в ньому робиться запис про загальну кількість підписів. Правильність відомостей, занесених до підписного листа, засвідчується підписами членів ініціативної групи, які збирали підписи ( не менше 2 членів ініціативної групи).

 

12) Строк збору підписів на підтримку місцевої ініціативи, що вноситься до міської ради, не може перевищувати 30 календарних днів з дня отримання зразка підписного листа в міській раді.

 

13) Ініціативна група у визначені строки подає до міської ради для реєстрації місцевої ініціативи підписні листи з підписами в кількості, визначеній частиною 5 цієї статті.

 

14) Міська влада протягом 30 календарних днів організує перевірку повноти заповнення та достовірність даних підписних листів.

15) Виконавчий комітет міської ради може прийняти рішення про відмову у реєстрації місцевої ініціативи з відповідним обґрунтуванням у випадках:

-        наявності меншої кількості підписів у підписних листах на підтримку місцевої ініціативи, ніж передбачено Статутом міської громади;

-        відсутності необхідних даних у підписних листах щодо осіб, які поставили підписи на підтримку місцевої ініціативи, внаслідок чого кількість дійсних підписів є меншою, ніж передбачено частиною 5 цієї статті;

-        відсутності підписів членів ініціативної групи, які збирають підписи, на підписних листах, внаслідок чого ці підписні листи вважаються недійсними та кількість дійсних підписів є меншою, ніж передбачено частиною 5 цієї статті;

-        якщо внаслідок порушення інших встановлених вимог кількість дійсних підписів є меншою, ніж передбачено частиною 5 цієї статті.

 

16) Міська влада реєструє місцеву ініціативу у випадку повної відповідності підписних листів встановленим вимогам та наявності у них дійсних підписів на підтримку внесення місцевої ініціативи у кількості, передбаченій частиною 5 цієї статті, не пізніше, ніж через 30 календарних днів з дня отримання підписних листів.

 

17) Міська рада не пізніше, ніж через 5 робочих днів з моменту реєстрації місцевої ініціативи, письмово повідомляє про це уповноважену особу ініціативної групи.

 

18) Місцева ініціатива попередньо розглядається на засіданні виконавчого комітету міської ради за участю уповноваженої особи (осіб) ініціативної групи, і в разі підтримки місцевої ініціативи, відповідним виконавчим підрозділом міської ради готується проект рішення міської ради, яке виноситься на сесію міської ради.

 

19) Рішення, прийняте за результатами розгляду місцевої ініціативи, обов’язково оприлюднюється згідно чинного законодавства.

СТАТТЯ 20. Громадська рада та інші дорадчі органи.

1)    Для координації заходів, пов’язаних з проведенням консультацій з громадськістю та органами місцевого самоврядування, моніторингу громадської думки і громадської оцінки місцевих нормативно-правових актів та діяльності органів місцевого самоврядування при місцевій раді створюється Громадська рада та інші дорадчі органи.

 

Громадська рада та інші дорадчі органи є консультативно-дорадчими органами, до складу яких можуть входити члени територіальної громади, представники громадських організацій, місцевих організацій політичних партій, професійних спілок, інших об`єднань громадян, що легалізовані у встановленому законом порядку.

2)    Положення про Громадську раду, в якому визначається порядок її формування та діяльності, затверджуються міською радою.

3)    Положення про інші дорадчі органи, в яких визначаються порядок їх формування та діяльності, затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

4)    При міському голові м.Сєвєродонецьку можуть створюватися дорадчі органи, положення про які затверджує міський голова своїм розпорядженням.

5)    Рішення Громадської ради та інших дорадчих органів мають рекомендаційний характер.

РОЗДІЛ ІV

ПРЕДСТАВНИЦЬКІ ТА ВИКОНАВЧІ ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ МІСЦЕВОЇ ГРОМАДИ.

СТАТТЯ 21. Система міської влади.

1)    До системи міської влади, через яку міська територіальна громада здійснює міське самоврядування, входять:

-        міська рада;

-        міський голова;

-        виконавчий комітет міської ради

-        інші виконавчі органи міської ради;

-        органи самоорганізації населення.

СТАТТЯ 22. Міська рада.

1)    Міська рада є органом місцевого самоврядування, єдиним органом представницької влади усього населення територіальної громади, яка діє від імені і в інтересах территориальної громади міста Сєвєродонецька .

2)    Міська рада складається з депутатів, які обираються територіальною громадою на строк, визначений Конституцією України, у відповідність до діючого законодавства про вибори місцевих рад.

3)    Загальний склад міської ради визначається Сєвєродонецькою міською радою відповідно до закону про вибори.

4)    Міська рада є юридичною особою, має гербову печатку зі своїм найменуванням.

СТАТТЯ 23. Постійні комісії міської ради.

1)    Постійні комісії міської ради є постійно-діючими органами, які обираються з числа депутатів ради на час їх повноважень для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, віднесених до відання ради та для здійснення контролю за виконанням рішень міської ради та її виконавчих органів

2)    Перелік постійних комісії та їх персональний склад визначається новообраною міської радою. Постійні комісії є відповідальними перед міською радою та підзвітними їй.

3)    Постійні комісії у своїй роботі керуються чинним законодавством.

СТАТТЯ 24. Депутати міської ради.

1)    Депутат міської ради є представником інтересів територіальної громади, який відповідно до чинного законодавства обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

 

СТАТТЯ 25. Міський голова і міська громада.

1)    Міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста Сєвєродонецька. Він очолює виконавчий комітет міської ради та головує на засіданнях міської ради і її виконавчого комітету.

2)    Місцевий голова обирається міською громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, визначений Конституцією України, у порядку, встановленому законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі.

3)    Посада міського голови має таку назву: міський голова м. Сєвєродонецька.

4)    Міський голова складає на першому пленарному засіданні міської ради присягу.

СТАТТЯ 26. Виконавчі органи міської ради.

1)    Виконавчими органами міської ради є її виконавчий комітет та інші утворені міською радою виконавчі органи міської ради.

2)    У межах, встановлених законами України, виконавчі органи міської ради здійснюють власні і делеговані повноваження у відповідних сферах і галузях.

3)    Виконавчий комітет створюється Сєвєродонецькою міською радою на строк її повноважень.

СТАТТЯ 27. Органи самоорганізації населення.

1)    Органи самоорганізації населення - це представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території міста або його частини, та прилеглих до нього сел.Синецький, сел.Павлоград, сел. Лісова Дача, с.Воєводівка, житлового району Щедрищеве для вирішення таких завдань:

-        сприяння додержанню Конституції та Законів України, реалізації актів Президента України, рішень міської ради, його виконавчого комітету, розпоряджень міського голови;

-        створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;

-        задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;

-        участі в реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм;

-        організація допомоги громадянам похилого віку, інвалідам,малозабезпеченим та багатодітним сім'ям,а також самотнім громадянам, дітям-сиротам та дітям,  позбавленим батьківського піклування.

-        надавати необхідну допомогу правоохоронними органам у забезпеченні ними охорони громадського порядку, органами пожежної  безпеки в здійсненні протипожежних заходів, у здійсненні громадського контролю за додержанням вимог пожежної безпеки, підприємствам зв’язку та комунальних послуг;

-        сприяння утворенню об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.

 

2)    Порядок створення і діяльності органів самоорганізації населення визначаються законом України "Про органи самоорганізації населення" та іншими діючими законодавчими актами України.

3)    Органами самоорганізації населення є:

-        будинкові комітети;

-        вуличні комітети;

-        квартальні комітети;

-        комітети мікрорайонів;

-        сільські комітети;

-        селищні комітети

4)    Органу самоорганізації населення у межах території його діяльності можуть надаватися власні і делеговані міської радою повноваження. Перелік власних повноважень органів самоорганізації населення визначається чинним законодавство. Делегованими повноваженнями є повноваження міської ради, якими вона додатково наділяє орган самоорганізації з одночасною передачею йому додаткових коштів, а також матеріально-технічних та інших ресурсів,  необхідних для здійснення цих повноважень.

5)    Фінансовою основою діяльності органу самоорганізації населення є:

-        кошти місцевого бюджету, які надаються йому міською радою для здійснення наданих органу самоорганізації населення повноважень;

-        добровільні внески фізичних і юридичних осіб;

-        інші надходження, не заборонені законодавством.

СТАТТЯ 28. Відкритість і відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальною громадою.

1)    Органи і посадові особи місцевого самоврядування є відповідальними, підконтрольними та підзвітними перед міською громадою та інформують населення міста про свою роботу.

2)    Налагодження постійного зв’язку населення з представниками органів місцевого самоврядування є важливою складовою гармонійного розвитку міської громади;

Розвиток форм комунікації місцевою владою здійснюється шляхом розширення участі громади в місцевому політичному процесі, сприяє відкритості та прозорості влади, зростанню рівня довіри з боку населення.

3)    Найбільш  ефективними і оперативними формами комунікацій органів місцевого самоврядування з місцевою громадою є:

-        засоби масової інформації

-        інтернет ресурси

4)    Відкритість і прозорість діяльності органів місцевого самоврядування забезпечується через інформування мешканців міста про діяльність міської ради, її виконавчих органів та можливість доступу громадськості до повної і об'єктивної інформації про цю діяльність в обсягах та у порядку, встановлених чинним законодавством.

Порядок та періодичність надання такої інформації, способи її поширення, визначаються законами України та міською радою.

5)    Нормативно-правові акти міської ради та її виконавчих органів, порядок денний їх засідань оприлюднюються в засобах масової інформації: на офіційному сайті Сєвєродонецької міської ради та у міській суспільно-політичній газеті «Сєвєродонецькі вісті».

6)    Керівництво місцевого самоврядування щотижня проводять прийом жителів міста з особистих питань.

Перелік осіб та графіки прийому громадян, узгоджені відповідно міським головою, оприлюднюються через міські засоби масової інформації не рідше одного разу на рік.

7)    Довідкова інформація щодо посадових осіб місцевого самоврядування: їх службові адреси та телефони, архів рішень міської ради та її виконавчих органів, архів чинних нормативно-правових актів в обов’язковому порядку оприлюднюється на офіційному сайті Сєвєродонецької міської ради.

8)    Всі органи і посадові особи місцевого самоврядування співпрацюють з об’єднаннями громадян, профспілками, місцевими осередками політичних партій, органами самоорганізації населення, тощо, на основі партнерства, взаємної поваги і конструктивного співробітництва.

9)    Реалізація права територіальної громади на дострокове припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування відбувається у відповідності із чинним законодавством.

СТАТТЯ 29. Побратимські зв'язки міської громади.

1)    Міська громада прагне налагодження дружніх зв'язків з громадами міст-України, громадами міст-побратимів інших країн світу.

2)    Побратимські зв'язки міської громади мають сприяти:

-        зміцненню дружби між народами та налагодженню економічного і культурного співробітництва між державами та міськими громадами;

-        обмінові досвідом здійснення міського самоврядування з метою удосконалення системи управління містом;

-        вивченню способів і механізмів розв'язання соціально-економічних проблем в інших країнах світу, впровадженню їхнього досвіду у себе;

-        долученню мешканців міста до історичних та культурних цінностей інших народів;

-        поширенню інформації про можливості та соціально-економічні й культурні досягнення міста;

-        залученню інвестицій у промисловість та комунальне господарство міста;

-        розвитку туризму та пов'язаної з ним інфраструктури.

СТАТТЯ 30. Відносини міської влади з органами державної влади.

1)    Відносини органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з органами виконавчої влади будуються на засадах співробітництва та взаємодопомоги, ефективного розв'язання проблем соціально-економічного і культурного розвитку міста.

2)    Міська влада здійснює функції міського самоврядування незалежно від органів державної влади.

Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб міського самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами та посадовими особами міського самоврядування наданих їм власних повноважень.

3)    Міська рада та її виконавчі органи здійснюють делеговані повноваження
органів виконавчої влади. Органи місцевого самоврядування з питань
здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні
відповідним органам виконавчої влади.

4)    Міський голова представляє міську громаду, міську раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами

СТАТТЯ 31. Відносини та співпраця міської влади з підприємствами, установами і організаціями різних форм власності.

1)    Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами,установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

2)    До підприємств, установ і організацій, що перебувають у комунальній власності міської громади, відповідні органи і посадові особи міського самоврядування можуть здійснювати такі дії:

-        утворювати, реорганізовувати, перепрофільовувати та ліквідовувати підприємства, установи і організації комунальної власності міської громади в порядку, визначеному законодавством; призначати та звільняти з посади їх керівників згідно з законом;

-        визначати мету, функції, організаційні форми та порядок діяльності, затверджувати статути створюваних ними підприємств, установ та організацій;

-        встановлювати тарифи на комунальні, побутові, транспортні та інші послуги в порядку і межах, визначених законодавством;

-        у межах, визначених законодавством, вирішувати питання відчуження об'єктів комунальної власності;

-        встановлювати для підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності міської громади, розмір частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до міського бюджету;

-        контролювати ефективність і законність використання майна комунальних підприємств, установ і організацій міста в порядку, визначеному чинним законодавством;

-        виконувати інші функції, передбачені чинним законодавством

3)     Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

4)    При цьому органи і посадові особи міського самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством, можуть приймати рішення щодо:

-        надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах;

-        залучення в установленому законом порядку до робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

-        залучення підприємств, установ та організацій (незалежно від форм власності) до участі у комплексному соціально-економічному розвитку міста;

-        участі в обслуговуванні населення засобами транспорту і зв'язку;

-        розміщення замовлень на виробництво продукції, виконання робіт (послуг), необхідних для міської громади;

-        залучення підприємств, установ та організацій (незалежно від форм власності) до участі в розвитку потужностей будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів, у створенні, розвитку та реконструкції об'єктів інженерного забезпечення і транспортного обслуговування;

-        інших питань в рамках чинного законодавства.

СТАТТЯ 32. Комунальна власність міської громади.

  1. Сєвєродонецька міська рада від імені та в інтересах територіальної громади міста здійснює права суб'єкта комунальної власності відповідно до чинного законодавства.
  2. Об`єкти права комунальної власності територіальної громади міста можуть знаходитися як на території міста, так і за його межами.
  3. До об'єктів права комунальної власності міської громади належать:

-        рухоме та нерухоме майно;

-        доходи міського бюджету, у тому числі кошти цільових фондів та кошти валютних рахунків;

-        землі у межах міста, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за його межами, на яких розташовані об’єкти комунальної власності;

-        водойми загального користування та інші природні ресурси;

-        підприємства, установи, організації комунальної власності, частки в майні підприємств;

-        заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування;

-        об'єкти загальноміського користування: дороги, мости, шляхопроводи, площі, парки, сквери, фонтани, наземні переходи, громадські туалети, дамби та гідронамиви, колодязі, артезіанські свердловини, зливова каналізація;

-        цвинтарі;

-        частки у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, що перебувають в управлінні обласної ради;

-        інше майно і майнові права, віднесені чинним законодавством до об`єктів права комунальної власності міської громади.

  1. Усе майно, розташоване на території міста, за винятком майна державної, комунальної інших територіальних громад, приватної та інших, установлених законом, форм власності, та визнане згідно з чинним законодавством як безхазяйне (за рішенням суду), є комунальною власністю міської громади.
  2. Підставою для набуття права комунальної власності на майно є:

-        передача майна, майнових прав міській громаді безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності;

-        створення майна (товарів, продукції) у результаті підприємницької діяльності суб'єктів господарювання, заснованих на комунальній власності;

-        придбання майна органами міського самоврядування в порядку, встановленому чинним законодавством;

-        інші підстави, передбачені законом.

Перелік об'єктів права комунальної власності міської громади затверджується міською радою за поданням виконавчого органу міської ради, що веде реєстр об'єктів комунальної власності відповідно до законодавства та цього Статуту.

 

  1. Суб'єктом права комунальної власності є міська громада. Від її імені та в її інтересах управління об'єктами права комунальної власності здійснює міська рада та уповноважені нею органи.
  2. Міська рада своїми рішеннями визначає порядок володіння, користування і розпорядження комунальною власністю міської громади, передачі окремих об'єктів комунальної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ і міст області.
  3. Окремі повноваження щодо управління майном, яке належить до комунальної власності міської громади, міська рада може своїм рішенням передати іншим органам з визначенням меж цих повноважень та умов їх здійснення.
  4. Міська рада має право:

-        вносити пропозиції про передачу або відчуження у комунальну власність територіальної громади підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальної громади;

-        мати об’єкти комунальної власності за межами міста, включаючи територію іноземних держав;

-        об’єднувати на договірних засадах на правах спільної власності об’єкти права комунальної власності, а також кошти місцевого бюджету для виконання спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ, організацій.

  1. У власності територіальної громади міста Сєвєродонецька знаходяться і не підлягають відчуженню об'єкти, які мають особливо важливе значення для життєдіяльності міста, задоволення потреб мешканців і міського господарства, а також для збереження історико-культурної спадщини.
  2. Перелік об’єктів, що не підлягають приватизації, затверджується міською радою.

 

  1. Право комунальної власності міської громади захищається законом на рівних умовах з іншими формами власності (приватною, державною).
  2. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути примусово відчужені у міської громади і передані іншим суб`єктам права власності без згоди міської ради. Примусове відчуження об`єктів комунальної власності може бути здійснене тільки відповідно до закону.
  3. Фізичні та юридичні особи несуть відповідальність за збитки, заподіяні об`єктам права комунальної власності. Діяльність фізичних і юридичних осіб, результатом якої є нанесення шкоди об`єктам права комунальної власності, карається відповідно до законодавства з відшкодуванням органам міського самоврядування заподіяних збитків та не одержаних унаслідок цього доходів. Органи міського самоврядування мають право звертатися до суду про притягнення до відповідальності фізичних та юридичних осіб, які вчинили або чинять збитки об`єктам права комунальної власності.

СТАТТЯ 33. Бюджет територіальної громади міста.

1)    Джерела формування та напрямки витрачання міського бюджету визначаються Бюджетним кодексом України.

2)    Складання проекту міського бюджету здійснюють виконавчі органи міської ради в порядку, визначеному Бюджетним кодексом України. Проект рішення про міський бюджет перед унесенням його на розгляд міської ради схвалюється виконавчим комітетом міської ради.

3)    Попередній розгляд проекту міського бюджету в міській раді передбачає його вивчення, підготовку висновків і рекомендацій постійними комісіями міської ради.

4)    Затвердження міського бюджету здійснюється на пленарному засіданні міської ради за процедурою, визначеною Регламентом роботи міської ради.

5)    Бюджет, зміни до нього, а також звіти приймаються міською радою і підлягають обов’язковому доведенню до членів територіальної громади шляхом його повного оприлюднення в комунальних засобах масової інформації.

СТАТТЯ 34. Комунальні підприємства, установи і заклади.           

1)    Комунальні підприємства, установи, заклади – це підприємства з надання громадських послуг, які засновані на комунальній власності рішенням міської ради, і діяльність яких направлена на задоволення потреб міської територіальної громади.

2)    Міська рада від імені та в інтересах міської громади може створювати, реорганізовувати і ліквідовувати комунальні підприємства, установи і заклади.

3)    Міська рада затверджує статути комунальних підприємств, установ і закладів; визначає основні напрями їхньої діяльності, порядок використання їхнього прибутку.

4)    Комунальні підприємства здійснюють не заборонену законом та визначену статутами підприємств виробничу, науково-дослідницьку, комерційну та іншу діяльність з метою одержання прибутку.

5)    Комунальні підприємства володіють закріпленим за ними комунальним майном на основі права господарського відання. Здійснюючи це право, комунальні підприємства володіють, користуються і розпоряджаються належним їм майном у межах, визначених статутом підприємства, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям їхньої діяльності.

6)    Комунальні підприємства відповідають за своїми зобов'язаннями  усім закріпленим за ними майном, на яке відповідно до чинного законодавства може бути накладено стягнення на вимогу кредиторів.

7)    Комунальні установи і заклади, які фінансуються з міського бюджету, володіють закріпленим за ними майном на основі права оперативного управління.

Здійснюючи це право, комунальні установи і заклади не можуть розпоряджатися цим майном без згоди міської ради, якщо інше не передбачено їхніми статутами чи положеннями.

Вони самостійно розпоряджаються коштами, що виділені з міського бюджету на їх фінансування; доходами, отриманими від господарської діяльності, та майном, придбаним за рахунок цих доходів.

8)    Комунальні установи і заклади, які утримуються за рахунок міського бюджету, несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями лише коштами, що є в їхньому розпорядженні.

9)    Міська рада не відповідає за зобов'язаннями створених нею юридичних осіб, а вони не відповідають за її зобов'язаннями.

 

СТАТТЯ 35. Землі міської громади.                                               

1)    Усі землі, що знаходяться в межах міста, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за його межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності, є комунальною власністю міської громади.

2)    Від імені та в інтересах міської громади управління землями комунальної власності здійснює міська рада та уповноважені нею органи

3)    Міська громада може об`єднувати на договірних засадах належні їй земельні ділянки із земельними ділянками інших територіальних громад.

4)    Зміна цільового призначення земель міста проводиться в установленому законом порядку.

5)    Міська громада набуває право комунальної власності на землю у разі:

-        передачі їй земель державної власності;

-        примусового відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

-        прийняття спадщини;

-        придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

-        штучного створення земельної ділянки на території населеного пункту, у тому числі з порушенням установлених правил;

-        виникнення інших підстав, передбачених законом.

6)    Право міської громади на землю припиняється у разі її відчуження:

-        передачі земельних ділянок у державну власність;

-        безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами;

-        продажу земельних ділянок громадянам і юридичним особам;

-        примусового відчуження за рішенням суду;

-        за інших обставин, визначених законодавством України.

7)    Продаж земельних ділянок комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, передбачених чинним законодавством.

8)    До земель міської громади, що не можуть передаватись у приватну власність належать:

-        землі загального користування в місті (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, цвинтарі, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);

-        землі під автомобільними дорогами, об`єктами повітряного і трубопровідного транспорту;

-        землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;

-        землі лісогосподарського призначення і водного фондів, крім випадків, визначених Земельним кодексом України;

-        земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів міського самоврядування;

-        земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природо-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об’єктів, або на земельних ділянках дна водних об’єктів.

9)    Землі міської громади можуть передаватись у користування (оренду) громадянам і юридичним особам.

10) Право постійного користування земельними ділянками може надаватись:

-        підприємствам, установам та організаціям, що належать до державної або комунальної власності;

-        громадським організаціям інвалідів України, їх підприємствам (об’єднанням), установам та організаціям;

-        релігійним організаціям України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

11) Порядок розгляду питань земельних відносин у міській раді визначається Положенням про порядок надання в оренду, вилучення та передачу у власність земельних ділянок, що його затверджує міська рада.

12) Використання земель на території міста є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, які визначаються залежно від грошової оцінки землі.

СТАТТЯ 36. Природні ресурси - власність міської громади.                       

1)    Міська громада має право власності на всі природні ресурси, розташовані на території міста, за винятком природних ресурсів державної форми власності.

2)    Право власності міської громади на природні ресурси поширюється на землю, корисні копалини, поверхневі і підземні води, ліси та іншу рослинність, тваринний світ, ландшафти та інші природні комплекси.

3)    Від імені та в інтересах міської громади управління природними ресурсами на території міста здійснює міська рада і уповноважені нею органи, діяльність яких спрямовується на охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людей.

4)    У порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям можуть надаватися у володіння, постійне користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

СТАТТЯ 37. Правова основа статуту.

1)    Статут затверджується Сєвєродонецькою міською радою двома третинами голосів депутатів від загального складу ради після обговорення з членами територіальної громади.

2)    Зміни і доповнення до Статуту приймаються рішенням міської ради двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

3)    Пропозиції щодо змін і доповнень Статуту вносяться до міської ради групою депутатів міської ради (не менш як 1/4 від загального складу ради), головою міста або членами територіальної громади міста в порядку місцевої ініціативи.

4)    Цей Статут набуває чинності з дня його опублікування після реєстрації органом, визначеним законодавством.

Последние комментарии