Встановлено нові ставки збору за першу реєстрацію транспортного засобу

Законом від 27.03.2014 року № 1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до ст. 234 «Збір за першу реєстрацію транспортного засобу» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-YI із змінами та доповненнями (далі: ПК України), які набрали чинності з 01.04.2014 року. 
Так, зокрема, ставка збору для легкових автомобілів з об’ємом циліндрів двигуна: до 1000 см3 - 3,82 грн. за 100 см3 об’єму циліндрів двигуна; від 1001 до 1500 см3 – 6,37 грн. за 100 см3 об’єму циліндрів двигуна; від 1501 до 1800 см3 - 8,9 грн. за 100 см3 об’єму циліндрів двигуна; від 1801 до 2500 см3 – 12,73 грн. за 100 см3 об’єму циліндрів двигуна. 

Нагадуємо, що згідно з нормами ПК України платниками збору за першу реєстрацію транспортних засобів є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, а саме: колісних транспортних засобів, суден, літаків та вертольотів. Для мотоциклів, легкових автомобілів, автобусів, тракторів та вантажних автомобілів базою оподаткування є об’єм циліндра двигуна в куб. сантиметрах; для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном – за потужністю двигуна в кВт. 

Сплачувати збір за першу реєстрацію транспортних засобів слід за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які діють на день сплати. 

При першій реєстрації транспортних засобів в Україні платники збору зобов'язані пред'являти квитанції або платіжні доручення про сплату збору з відміткою банку, а платники, звільнені від сплати збору – відповідний документ, що дає право на користування такими пільгами.
Порядок справляння збору за першу реєстрацію транспортних засобів визначений в розділі VІІ «Збір за першу реєстрацію транспортного засобу» ПК України.

Заповнення розрахункових документів

Керуючись вимогами наказу Міністерства доходів і зборів України від 22.10.2013 року № 609 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» та листа Міндоходів України від 05.03.2014 року № 5472/7/99-99-20-03-01-17 «Про організацію роботи щодо надходження коштів» при сплаті податків, зборів у полі «Призначення платежу» розрахункового документа необхідно заповнювати у відповідності за встановленою класифікацією кодів, а саме:
- «101», «109», «121», «125» - у разі сплати самостійно задекларованих сум; 
- «130» - у разі сплати грошового зобов'язання, визначеного за результатами камеральної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту; 
- «131» - у разі сплати грошового зобов'язання, визначеного за результатами документальної/фактичної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту;
- «054», «055», «056», «057» - у разі погашення податкового боргу юридичних та фізичних осіб, платника акцізного податку та за результатами КПР підрозділами погашення заборгованостей;
- «017», «018», «019» та «139» - у разі надходження до бюджету коштів платника податків, щодо якого порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків – юридичної особи, фізичної особи, платника з акцизного податку, та платника податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство за результатами КПР від вжитих заходів підрозділами погашення заборгованостей;
- «196», «197», «198», «199» - у разі надходження розстрочених (відстрочених) сум юридичних осіб, фізичних осіб, сум акцізного податку, сум за результатами КПР від вжитих заходів підрозділами погашення заборгованості. 

Міністерство доходів і зборів України зацікавлене в недопущені випадків неправильного заповнення платниками реквізитів «Призначення платежу». 

Наголошуємо, що необхідно звертати особливу увагу на правильність заповнення реквізитів платіжних документів при сплаті податкового боргу боржником та інших надходжень в рахунок погашення податкового боргу (стягнення в межах виконавчого провадження, стягнення податкового боргу за рішенням суду шляхом стягнення коштів з рахунків клієнтів банків, стягнення податкового боргу за рішенням суду за рахунок реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі та ін.). 

При цьому необхідно врахувати, що і при сплаті розстрочених платежів необхідно вказувати відповідний код виду платежу. 

Тому заповнення реквізиту розрахункового документа «Призначення платежу» при сплаті платежів до бюджетів різних рівнів має здійснюватися з врахуванням вимог цього Порядку. Тим самим Міністерство доходів і зборів України сприяє оперативному надходженню платежів за відповідним призначенням.

Під час перебування у відпустці та на лікарняному єдиний податок підприємці не сплачують

Це передбачено пп. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України згідно якого, платники єдиного податку першої та другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. 

Умовою є подання в довільній формі заяви до органів Міндоходів щодо періоду щорічної відпустки та заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності. 
Одночасно, платники єдиного податку першої і другої груп не звільняються від сплати єдиного соціального внеску на час відпустки та хвороби. Отже, єдиний соціальний внесок сплачується незалежно від діяльності чи фінансового стану платників податків.

При каждой выплате заработной платы - уплачивается ЕСВ

Согласно абз. второго части 8 ст. 9 Закона Украины от 8 июля 2010 года № 2464-VI «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование» плательщики - работодатели при каждой выплате заработной платы (дохода, денежного обеспечения), на суммы которой (которого) начисляется единый взнос, одновременно с выдачей указанных сумм обязаны уплачивать начисленный на эти выплаты единый взнос в размере, установленном для таких плательщиков (авансовые платежи).

Про декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18 червня 1994 року № 319/94 зі змінами та доповненнями, встановлено обов’язковість щоквартального декларування суб’єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України. 

Форма Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995 року № 207, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.01.1996 року за № 18/1043.

Відповідно до пункту 3 зазначеного наказу встановлено, що обов'язкове декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за наведеною формою щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності, а спільними підприємствами з іноземними інвестиціями - щоквартально до 20 числа наступного місяця за звітним кварталом і у терміни, встановлені для подання річної звітності. 

Порядок подання суб’єктами підприємницької діяльності Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, та отримання ними довідки про проведення декларування за встановленою формою передбачено спільним листом Національного банку України та ДПА України від 17.04.2003 року № 28-311/1929-2823, № 3368/5/23-5316.