Про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами

Відповідно до статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (із змінами та доповненнями), визначені наступні підстави анулювання ліцензії:

·         заяви суб’єкта господарювання;

·         рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання;

·         несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;

·         рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб’єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

·         рішення суду про встановлення факту торгівлі суб’єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;

·         рішення суду про встановлення факту переміщення суб’єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

·         порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях”

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

Про проведення камеральних перевірок та оформлення їх результатів

Відповідно до пп. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, повідомляє заступник начальника ДПІ у м. Сєвєродонецьку Ольга Височина.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком (п. 76.1 ст. 76 Кодексу).

Під час перевірки з’ясовується питання порушення терміну подання звітності, правильність визначення об’єкта оподаткування та нарахованого грошового зобов’язання з податку на прибуток, а також несвоєчасної сплати визначеного платником податку грошового зобов’язання.

Оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог п. 86.2 ст. 86 Кодексу. Тобто за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, що підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Звітний податковий період декларації з податку на додану вартість.

Звітним (податковим) періодом декларації з ПДВ є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Податковим кодексом України, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей визначених у 202.1. ПКУ:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;
б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Згідно з ст. 202.2. ПКУ платники податку, які відповідно до підпункту "б" пункту 154.6 статті 154 ПКУ мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток, на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року, а також платники податку, які сплачують єдиний податок, можуть вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року. { Абзац перший пункту 202.2 статті 202 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4014-VI ( 4014-17 ) від 04.11.2011 }

У разі якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду платник податку втрачає право на застосування нульової ставки податку на прибуток, передбачений підпунктом "б" пункту 154.6 статті 154 ПКУ, такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.

ЄСВ та ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до  пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI «Платниками єдиного внеску є:… фізичні особи - підприємці, в тому числі ті,які обрали спрощену систему оподаткування…».

В свою чергу,  пунктом3 частини 1 статті 7 Закону №2464 чітко визначено, що для платників,  які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується  на суми, що визначаються такими платниками самостійно… При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

З січня 2014 року сума ЄСВ, яку необхідно сплачувати за кожен місяць для підприємців – платників єдиного податку, складає  422,65 грн.

Таким чином, всі підприємці – платники єдиного податку зобов‘язані щоквартально, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок,  сплачувати ЄСВ  в розмірі мінімального страхового внеску. При цьому, наявність чи відсутність фінансово-господарської діяльності, наявність прибутку чи збитків, на зобов‘язання сплачувати ЄСВ не впливає.

Разом з тим, пунктом 4 статті 4 Закону № 2464  передбачені пільги по сплаті ЄСВ, зокрема, підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску,  якщо вони є  пенсіонерами  за  віком  або інвалідами  та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.  Такі  особи  можуть  бути  платниками  єдиного   внеску виключно    за    умови   їх   добровільної   участі   у   системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Звертаємо увагу на те, що у відповідності до статті 26 Закону України  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, № 1058-IV (із змінами та доповненнями):

«1. Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.»

Выявлено 9 правонарушений

В текущем году по материалам сотрудников оперативного управления ГНИ в г. Северодонецке  в единый реестр досудебных расследований внесены сведения по 9 уголовным правонарушениям, в том числе по ст. 204 УК Украины - 2 материала, по ст. 209 УК Украины – 1, по ст. 219 УК Украины – 1, и 5 материалов по ст. 212 УК Украины.

С начала года возмещено ущерба по уголовным правонарушениям в сумме 4405 тыс. грн.

Направлено в суд 4 уголовных правонарушения, в том числе 2 - по ст. 212 УК Украины (уклонение от уплаты налогов в особо крупных размерах).