До святкування 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка в читальному залі 5-9-класів Сєвєродонецької міської бібліотеки для дітей відкрита виставка однієї книги «…Живе один з найбільших в світі творів - Шевченка невмирущего «Кобзар», яка присвячена виданням 
«Кобзаря» різних років.

З-поміж безліч книг, з якими має справу історія світової літератури, поодиноко виділяються ті, що ввібрали в себе науку віків і мають для народу значення заповітне.

До таких належить «Кобзар» Тараса Григоровича Шевченка, книга, яку наш народ 
поставив на перше місце серед успадкованих з минулого національних духовних скарбів.

Дивовижна доля цієї книги, котра пройшла через всі цензурні перепони і за життя поета видавалася тричі, і кожного разу містила більшу кількість творів.

У першому виданні «Кобзаря», що побачило світ у 1840 році, було лише вісім віршів, балад і поем. Його надрукували у кількості не більш як тисяча примірників завдяки активній допомозі Петра Івановича Мартоса, відставного штабс-ротмістра, полтавського поміщика, який дав гроші на друк і разом з письменником Євгеном Гребінкою впорядковував рукописи до видання.

Тарасу було 26 років, коли вийшов друком перший «Кобзар», який зробив його загальновідомим поетом. Красу і горе рідної України, біду і кривду рідного народу змалював Шевченко в своїх віршах простими і щирими словами, як ніхто і ніколи. У «Кобзарі» поет висловив насамперед самого себе, свою особистість. 

Тут його, Шевченків, темперамент, його щира й беззахисна у своїй відкритості душа. Тут думки - ним вистраждані, кривди - ним пережиті, тут картини саме його, Тарасового, дитинства. Тут не позичені знання, а його власний розум мислителя, могутній інтелект, що дошукується істини, 
простежує людське життя в конкретній долі сестри-кріпачки і в історичній долі цілих народів.

Особистий внутрішній світ Тараса Шевченка постав у ліриці й поемах «Кобзаря», в правдивій глибині індивідульних переживань, що в них і сам народ упізнав свою душу, прочитав свою 
історію, прозирнув у своє майбутнє.

З цієї невеликої книжечки й почалось його сходження до вершин Парнасу.

Ніхто з попередників поета не піднімався на таку височінь поетичного натхнення, ні в кого українська мова не досягла такої гнучкості й краси. З поезією Шевченка пов’язане становлення нашої літературної мови; з виходом «Кобзаря» відкрилася нова епоха в розвитку українського письменства.

Дехто вчився української мови тільки для того, щоб читати і розуміти Шевченка. 

Колишній кріпак виявив таку силу творчості, що провідна українська інтелігенція визнала його за свого найбільшого поета.

У 1844 році з’явився «Чигиринський кобзар» і «Гайдамаки», опубліковані Лисенковим І.Т - книгопродавцем, який купив права у автора. І тільки в 1860 році, незадовго до смерті поета, вийшло нове, найбільш повне видання «Кобзаря», до якого увійшли 16 творів (для порівняння зазначемо, що сучасні видання містять 228).Останню прижиттєву збірку «Кобзаря» матеріально 
підтримав український цукрозаводчик і меценат Платон Симиренко, виділивши 1100 
карбованців. Тираж був досить великий - 6050 примірників.

Книга формувалась поступово, рік за роком, формувало її саме поетове життя. 

Все найістотніше з великого життя Тараса Шевченка - від його юності й до останнього 
подиху - ввібрав у себе цей класичних розмірів томик, збірник поезій, що у хвилину творчого осяяння було найменовано «Кобзарем». Відтоді, впродовж багатьох десятиріч, книга ця буде 
настільною для кожного українця.

У 1989 році в Україні, в Черкасах відкрився музей «Кобзаря». Твори «Кобзаря» перекладено на понад 140 мов світу. Ця книга постійно перевидається. Тому важко сказати скільки існує «Кобзарів».

«Кобзар» Тараса Григоровича Шевченка є у кожній бібліотеці міста. Наша Сєвєродонецька міська бібліотека для дітей не є виключенням.

До святкування 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка в читальному 
залі 5-9-класів відкрита виставка однієї книги «…Живе один з найбільших в світі творів - Шевченка невмирущего «Кобзар». На виставці представлені видання «Кобзаря» різних років, які є у книжкових фондах нашої бібліотеки. Серед них - факсимільне видання «Кобзаря» 1840 року. Запрошуємо усіх бажаючих відвідати читальний зал і познайомитись з виданнями «Кобзаря».

Кобзареве слово не зотліває з плином часу. Це книга - невичерпна, книга - на віки.
Бентежно знов «Кобзар» перегортаю,
Й читаю вірші жадібно усі.
Бо він дає мені наснагу жити,
Отож ця книга в мене на столі...
 

Інна Ковальова