– Втім, – розповідає директор училища, голова постійної депутатської комісії міськради з гуманітарних питань: освіти, культури, духовності, спорту, молодіжної політики Юрій Кіндратович Кузьмінов, – любов до творчості великого Кобзаря ми виховуємо у молоді постійно. Варто, наприклад, згадати, що викладач української мови та літератури Катерина Романівна Шумська ставила з учнями сценки за п’єсою Шевченка «Назар Стодоля». А які чудові вокально-хореографічні композиції за мотивами української класики показують наші самодіяльні артисти!
Звичайно, шлях до Кобзаря починається з книги. Заступник директора Вищого професійного училища Тетяна Дмитрівна Склярова знайомить з чудовою виставкою «Безсмертний голос Тараса», яку напередодні ювілею українського генія відкрито в бібліотеці ВПУ. Тут зібрані не тільки книги самого класика, а й чимало унікальних видань – документальних та художніх. Вони допомагають учням більше дізнатися про життєвий шлях Тараса Григоровича, його творчість і вплив Шевченківського слова на різні покоління наших співвітчизників та шанувальників Кобзаря в усьому світі. Та хіба тільки слова!
– Дивіться, – з гордістю показує старший бібліотекар Ірина Олександрівна Ковальова, – оцей альбом з репродукціями живописних полотен та графічних робіт Шевченка нам подарували… кубинські хіміки, що стажувалися на нашому базовому підприємстві Сєвєродонецькому об’єднанні «Азот». Почитайте, які добрі написи на титульному листі альбому залишили почесні гості училища.
За мотивами картин, поем та віршів Кобзаря склав свій альбом «Шевченкіана» місцевий художник Борис Романов – відомий у світі автор книжкових мініатюр – екслібрисів. Це видання також представлено на виставці. З міської юнацької бібліотеки її співробітниця Тетяна Миколаївна Забірко передала своє дослідження про місцевого скульптора Валентина Пухальського, який у середині минулого сторіччя прикрашав тоді ще молоде місто Сєвєродонецьк. Тут з’явилася й вулиця імені Шевченка з бюстом Кобзаря. Так ось, дослідниця виявила, що скульптура сєверодонецького митця «Катерина», яку він присвятив героїні Шевченківської поеми, багато років тому увійшла до фонду музею Шевченка у Києві, експонувалася там. Вдалося знайти її зображення.
– Напевно, й книгу «Оживут степи…» можна вважати раритетною, – каже молодий бібліотекар Вікторія Петрівна Матосова. – Видана вона кілька десятиріч тому в Казахстані, де, як відомо, Тарас Григорович відбував заслання. А в нашому училищі, яке цього року відзначає своє 70-річчя, свого часу навчалися діти з Середньої Азії. Ось й привезли на батьківщину Тараса цікаво ілюстровану книгу про те, як казахський народ шанує українського Пророка. Тут вміщені чудові ілюстрації – малюнки Шевченка з казахської тематики, зображення місць, пов’язаних з ним, того та нашого часу.
Альбоми, присвячені пам’ятним шевченківським місцям, складають окремий розділ виставки. Вони містять й фоторепортажі самих студентів, записи їхніх вражень. Було про що розповісти призеру всеукраїнського етапу міжнародного літературного конкурсу імені Тараса Шевченка Оксані Гуровій, переможниці Всеукраїнського конкурсу творчих робіт «Об’єднаємося, брати мої!» Олені Мостовій, яка нагороджена поїздкою до Канева. Зараз у Шевченківському конкурсі відзначилася Оксана Ложкіна. А її наставниця Катерина Романівна Шумська передала для виставки вишукану збірку творчих учнівських робіт, присвячених Великому Кобзареві, яку видало Міністерство освіти та науки України.
Зрозуміло, за всіма цими та іншими книжковими, журнальними матеріалами, публікаціями «З Кобзарем в серці», що їх постійно вміщує зараз газета «Голос України», викладачі, студенти готують змістовні, оригінальні доповіді. Особливу увагу юних привертає постать молодого Шевченка.
–  Працювати з бібліотечними матеріалами цікавіше, ніж з інтернетівськими; до того ж, у всесвітній мережі такого просто не знайдеш, – з задоволенням каже студентка Катерина Кутова (на знімку).
Тематичні бесіди проводять й співробітники училищної бібліотеки.
– Зараз разом з нашими відвідувачами готуємо матеріали про Євграфа Петровича Ковалевського, – розповідає Ірина Олександрівна Ковальова. – Це наш земляк, один з перших фахівців Луганського ливарного заводу. Ставши міністром освіти, він зробив усе можливе, щоб була відмінена заборона, накладена на «Кобзаря», й той скоріше вийшов у повному обсязі. Ось як все пов’язано!
Зараз ведеться підготовка до виставки декоративно-художніх виробів молодих талантів, поетичних та інших конкурсів тощо. У багатьох програмах учбові заклади об’єднують свої зусилля.

Источник sed-rada