Про це повідомили на обласній нараді за участі керівників Рибоохорони, облуправління розвитку агропромислового комплексу і бізнесменів, зайнятих у відповідній галузі. Чиновники переконують: цей напрямок підприємництва дуже прибутковий. Рибоводи погоджуються, та додають: є ще проблеми, які необхідно вирішувати спільно із владою.

План на 2013-й з вилову товарної риби в Луганській області у понад півтора рази був більшим за минулорічний, однак виконати його вдалось на сімдесят відсотків: цього року в регіоні отримали 470 тонн риби проти 384 тонн у 2012-му. 

Сергій Тимошин, директор облдепартаменту АПК: “Задачей для рыбного хозяйства является развитие внутреннего производства с целью увеличения на рынке свежей рыбы, в том числе, и за счет увеличения отечественного производства, нет сомнений, что следствием этого должно стать снижение цены в розничной торговле».

За словами Сергія Тимошина, у рибництві інвестиції у тисячу євро на один гектар дають близько 20% прибутку. В області цим бізнесом можна займатись на площі у 15 тисяч гектарів. Однак цей потенціал реалізовується лише на третину, при тому, що рибництво на Луганщині – цілком приватний сектор, наголошують чиновники. В регіоні зареєстровано близько сотні підприємців-рибоводів, і детінізація сектору – один з пріоритетів роботи у рамках обласної програми рибництва, розрахованої до 2016-го року.

Юрій Дегтярьов, начальник Луганськрибоохорони: “Пользование природными биоресурсами определит обязанность внутреннего учета биоресурсов, предоставления статистического учета и отчетности в государственные органы. Отсутствие учета и отчетности и платежей в бюджет – глубочайший признак тенизации этой деятельности».

Нелегальні рибоводи, кажуть підприємці, погіршують конкуренцію на ринку, зокрема, збивають ціну на продукт. Відтак, легальні бізнесмени зазнають непрямих збитків. Крім того, додаткових витрат вимагає оформлення нових документів: наприклад, до технічної документації знедавна треба додавати й паспорт водоймищ. А оскільки паспортизацію водних об’єктів органи влади не роблять бюджетним коштом, ці турботи – передусім, у фінансовому плані – перекладаються на плечі підприємців. Однак бізнесмени запевняють: не дивлячись на труднощі, той, хто хоче займатись ділом, знайде спосіб. 

Микола Свистун, підприємець: “Ничто не мешает заниматься. Просто у каждого должен быть подход. Надо ко всему серьезно подходить, если человек серьезно хочет заниматься. Сейчас все есть: есть материал для зарыбления, Рыбоохрана помогает, если человек хочет подняться. Так что, должно быть, прежде всего, хотение”.

На нараді наголосили: найкращі показники у рибництві має Троїцький район, а в Міловському не зареєстровано жодного подібного підприємства. З тими бізнесменами, які орендували водоймища і не ведуть діяльність у сфері рибництва, можуть розірвати угоди, зауважили чиновники.  

Источник lot.lg.ua