Жителі слов’яносербського села Трьохізбенка вже кілька місяців намагаються з’ясувати, що робить на їхніх землях бурова установка. З’явившись навесні цього року, проммайданчик швидко обзавівся бетонною основою й пристойним грейдерним шляхом. Люди пов’язали появу буровиків із можливим видобутком сланцевого газу. Почались хвилювання. А коли в селі виникли проблеми з підземними водами, активісти й правозахисники заговорили про видобуток як доконаний факт, а також про його незаконність. 

Зараз Галина Іванівна Анохіна пенсіонер. Вчителька історії у минулому, сьогодні вона змушена була стати фахівцем з видобутку сланцевого газу. Пенсіонерка - одна з активісток селища Трьохізбенки, хто порушив питання про законність та безпеку сейсморозвідки та іншої діяльності шахти Засядька на території Слов’яносербського району. 

Галина Анохіна, жителька с.Трьохізбенка: «Люди не имели информации. Это проблема в гласности деятельности наших органов самоуправления и связи с населением. Поэтому люди спросили на собрании, что происходит. Ответа конкретного они не получили. И было принято решение создать инициативную группу, которая бы выяснила правомочность действий юридических и физических лиц на территории нашей громады. Действия, которые здесь происходили у нас, они оказывается просто незаконные. Почему? Потому что громада не давала согласия. Она не знала о том, что здесь происходит. И обеспокоены были, что у нас были проблемы, представьте себе, это август, проблемы с водой. Вода у нас упала на 2-4 метра после сейсморазведки».

Між тим, районна влада зберігає спокій. І твердить – ніякого видобутку сланцевого газу на Слов’яносербщині немає. Більше того, немає й самого того скандального палива, замість якого шукають традиційний природний метан на так званому Сєвєролобачевському родовищі. А «сланцеві» хвилювання серед населення – то наслідки провокацій.

Петро Удовиченко, голова Слов’яносербської райдержадміністрації: «Есть определенные силы, которым интересно, и они взяли тему сланцевого газа как тему для возбуждения неспокойствия на территории. Потому что это определенные партии, которым выгодна нестабильность на востоке. Сегодня я вам официально заявляю: ни одного исследования по сланцевому газу на территории не было. Второе. Я могу утверждать, что его нет априори. Может и есть в маленьких количествах, но его нет по таким показателям. Первое. Шахты у нас две. Они безопасны. Второе — у нас есть природный газ, где идет разведка».

Утім, трьохізбенці не заспокоюються. Говорять, про те, що шахта Засядька встановила «Сєвєролобачевську вишку», дізнались випадково. Спочатку думали, що після сейсморозвідки все скінчилось. Втім, виявилось, що буровий майданчик активно працює неподалік від Трьохізбенки вже кілька місяців. Наприкінці липня жителі провели зібрання, де й дізнались деякі аспекти.

Галина Анохіна, жителька с.Трьохізбенка: «Шахта Засядько, она занимается дегазацией шахтных выработок. И что ей делать в лесничестве, луганском лесоохотничьем лесничестве, где елочки-сосеночки. Вышка эта универсального значения: для добычи сланцевого, обычного и нефти. Далее. Эта вышка, оказывается, бурит с мая месяца. Если это законная деятельность, пусть она будет законной. Какие документы. Какое что? Пусть они выйдут к людям, пусть не давит на нас районная администрация, если мы поднимаем вопросы. Потому что нам глава районной администрации на собрании сказал: рот закрой, во-первых, и не нужны нам никакие правозащитники».

Працівники вишки повідомили місцевим активістам, що занурились на глибину вже понад двох з половиною тисяч метрів. А це, твердять активісти, якраз глибина для видобутку сланцевого газу. До того ж, бурильники повідомили, що планують компактно встановити п’ять вишок. Для класичного видобутку газу це також не потрібно. Втім, найбільше місцевих жителів засмучують мішки з невідомими речовинами, що складувались просто неба на майданчику. А це знов-таки може підтверджувати версію про сланцевий газ. Такі висновки людям надали на засіданні Всеукраїнської екологічної спілки.

Галина Анохіна, жителька с.Трьохізбенка: «Нам объяснили так люди-практики, что в нашем крае это очень опасно добывать природный газ таким способом — способом фрекинга. Когда мы им объяснили что мы видели и что наблюдали, нам сказали: «Да, это действительно пытаются таким способом добывать. Потому что добыча углеводородов, она происходит двумя способами: классическим, когда ставится, бурится скважина и добывается газ. И вот методом фрекинга, когда методом гидроразрыва». В данном случае применение, особенно, когда мы назвали селитра и остальные компоненты. Они нам сказали: в данном случае работники этого предприятия [готовы.-ред.] применить метод фрекинга».

Коли ж до сумнозвісного бурового майданчика прибула наша знімальна група, вона застала робітників за демонтажними роботами. На питання, чого шукали, порадили звернутись до адміністрації шахти Засядька. Натомість за них відповіла обласна прокуратура.

Сергій Бєсєда, заступник прокурора Луганської області: “Шахтою Засядько, представниками шахти здійснюється дійсно проводилась геологічна розробка, но саме не сланцевого газу, а природного. І на розробку і проведення цих розробок у них були відповідні дозвільні документи. На сьогоднішній день будь-які геолого-розвідувальні роботи на території Слов’яносербського району в Трьохізбенці не здійснює”. 

Втім, у прокуратурі пообіцяли перевірити законність рішення щодо надання дозволів на геолого-розвідувальні дослідження родовищ газу. Ускладнює таку перевірку, що шахта Засядько розташована у Донецьку, а не у Луганську. В обласному ж департаменті екології наголошують, що на Луганщині взагалі жодне підприємство не має досвіду видобутку сланцевого газу. До того ж, екологічні картки на розробку надр видають екологи. А вони таких дозволів нікому не давали. Видобуток сланцевого газу в україні передбачений на сусідніх з Луганщиною територіях Донеччини й Харківщини – так званому Юзівському родовищі. Плюс родовище у Галичині, де уже узгоджене питання з обласними радами Івано-Франківська та Львова.

Олександр Арапов, директор облдепартаменту екології та природних ресурсів: «Ни одному предприятию добыча газа и лицензию не получат. И не выдана. Газ, еще раз, добывается в Луганской области традиционным способом. Добыча сланцевого газа — во-первых, это дорогостоящее мероприятие. И наши предприятия, даже «Нафтогаз Украины» не сможет справиться с этой задачей, потому что большие капиталовложения. И технология. Это как производство любого изделия. Нужна технология. Наши предприятия такой технологией не обладают».

Втім, ця історія залишає після себе чимало запитань. Зокрема, на яких підставах виділялась земля під будівництво майданчика на території лісомисливського господарства. Якщо екологи не видавали дозволи на видобуток газу, то чому місцеві посадовці твердять, що газ на їхній території видобувають цілком законно. Й наостанок головне питання, яке хочеться повторити слід за місцевими жителями: якщо все законно, то чому посадовці бояться розповідати людям, що і як відбувається на їхній території. 

Источник lot.lg.ua