Відсутня діяльність – звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску не подається

Якщо підприємство не провадить господарську діяльність, не має найманих працівників, відповідно не нараховує заробітну плату, то звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів ним не подається. Тобто, звіт з прочерками подавати не потрібно.    Відповідна норма визначена пп. 2.13 п. II. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування  затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України  від 09 вересня 2013 року  № 454 та Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2013 року за № 1628/24160.

Можна здійснювати розрахунки з нерезидентом в гривнях, якщо він є резидентом країн СНД та Балтії

Відповідно до п.1 Інструктивного листа Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 26.04.1993 №19029/730 «Щодо порядку розрахунків з країнами зони функціонування рубля», який внесений до Систематичного покажчика нормативно-правових актів Національного банку України, положення першого абзацу статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» щодо використання у розрахунках між резидентами і нерезидентами іноземної валюти не розповсюджується на розрахунки з резидентами країн зони функціонування рубля, які можуть здійснюватися і в гривнях, якщо це передбачено контрактами.     Таким чином, дозволяється здійснення розрахунків в гривнях в межах торговельного обороту українських юридичних осіб з юридичними особами-резидентами країн функціонування рубля-тобто країнами СНД та Балтії, якщо це передбачено контрактом.

Суб’єкт господарювання не може використовувати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) з іншого місця торгівлі.

Згідно зі ст. 1 Закону № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»- місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів. Відповідно до п. 25 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року № 493 зі змінами та доповненнями, (далі – Тмчасовий порядок) місце торгівлі зазначається на лицьовому боці ліцензії. Враховуючи зазначене, оскільки ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами) отримується суб’єктом господарювання на кожне окреме місце торгівлі, то використовувати під час тимчасової (виїзної) торгівлі ліцензію з іншого місця торгівлі не дозволяється. Для тимчасової (виїзної) торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) суб’єкт господарювання повинен придбати нову ліцензію на роздрібну торгівлю за таким тимчасовим місцем торгівлі.

Оподаткування митними платежами майна, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями

Відповідно до ст.18 розділу IVЗакону України «Про режим іноземного інвестування» від 19 березня 1996 року № 93/96-ВР (далі – Закон 93/96) оподаткування митом майна, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов’язаною з провадженням підприємницької діяльності), здійснюється у порядку, встановленому Митним кодексом України.

Частиною 2 ст. 287 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями визначено, що товари (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов’язаною з провадженням підприємницької діяльності), що ввозяться на митну територію України на строк не менше трьох років іноземними інвесторами відповідно до Закону 93/96 з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів) або як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, звільняються від сплати ввізного мита. При відчуженні таких товарів раніше трьох років з часу зарахування їх на баланс ввізне мито сплачується на загальних підставах.

Інші податки сплачуються відповідно до Податкового та Митного кодексів України.

Механізм трансфертного ціноутворення

З 1 вересня 2013 року в Україні вступив в силу Закон від 04.07.2013 № 408-VII«Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення».Завданням врегулювання трансфертного ціноутворення в Україні є захист податкової бази, з уникненням при цьому підстав для подвійного оподаткування та невизначеностей, які можуть перешкоджати прямим іноземним інвестиціям та розвитку зовнішньої торгівлі.Закон передбачає контроль операцій, обсяг яких з кожним контрагентом понад 50 мільйонів гривень на рік (без ПДВ). Крім того, на контролі перебуватимуть операції між особами, якщо хоча б одна з них зареєстрована в країні зі ставкою податку на прибуток нижчою на 5 і більше відсотків, ніж в Україні.Для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік. Раз на рік, до 1 травня, платники подаватимуть звітність в електронному вигляді за контрольованими операціями.

ДПІ в м. Сєвєродонецьку