Антисанітарія, відсутність доступу до свіжого повітря та питної води, неналежне харчування та медикаментозне забезпечення, застосування психологічного та фізичного насильства – такими є основні проблеми із дотриманням прав людини в місцях несвободи в Україні.

Про це йдеться у моніторинговому звіті, оприлюдненому офісом Уповноваженого Верховної Ради з прав людини напередодні Міжнародного дня на підтримку жертв тортур, який припадає на 26 червня. У цій доповіді, виданій за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», знайшли відображення перші результати роботи національного превентивного механізму (НПМ) за 2012 рік, який реалізується Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини разом із громадськістю за моделлю «Омбудсмен+».

Як зазначив представник Уповноваженого ВР з прав людини з питань реалізації національного превентивного механізму Юрій Бєлоусов, в Україні близько 6 тисяч місць несвободи (колонії, СІЗО, психіатричні заклади, дитячі будинки-інтернати, пансіонати для людей похилого віку та людей з інвалідністю, пункти тимчасового розміщення біженців, соціально-реабілітаційні центри, військові частини тощо). Раніше ці місця були закриті для громадського контролю, однак з 2012 року завдяки початку роботи національного превентивного механізму представники Уповноваженого і громадськості отримали право без попередження і на регулярній основі відвідувати ці місця.

«Будь-який державний службовець, який працює в місцях несвободи, в закритій установі, відтепер має очікувати, що в будь-який час доби можуть прийти незалежні експерти, які подивляться, що там відбувається. Цей факт очікування має стримуючий ефект»,- сказав Юрій Бєлоусов.

«Завдяки НПМ ми подолали монополію держави щодо контролю за дотриманням прав людини в місцях несвободи. Відтепер таким правом користуються громадські активісти та представники офісу Омбудсмана, які можуть безперешкодно відвідувати місця несвободи»,— додав Роман Романов, директор програми «Верховенство права» Міжнародного фонду «Відродження».

Перші результати моніторингу 169-ти таких установ, проведеного у 2012 році, засвідчили незабезпеченість базових потреб осіб, які перебувають у місцях несвободи.

«Люди сидять у запущених приміщеннях, які давно не ремонтувалися. Вийшли з ладу системи вентиляції, водопровід, каналізація. Грибок на стінах. Кожен начальник сам вирішує, скільки людей може розміщуватись на квадратний метр. І часто це йде не від потреб людей, а від можливостей самої установи... Хотілося б змінити цю систему»,  - говорить директор Харківського інституту соціальних досліджень Денис Кобзін.

Непоодинокими, згідно із дослідженням, є факти застосування психологічного та фізичного насильства працівниками правоохоронних органів на етапі досудового розслідування або співробітниками пенітенціарних закладів стосовно засуджених осіб.

Правозахисники звертають увагу і на поширеність в українських місцях несвободи практик поводження, що принижують людську гідність. Зокрема, йдеться про відсутність перегородок у санвузлах та тривале застосування наручників під час епатування військовослужбовців, які вчинили незначні правопорушення.

Крім того, результати перевірок показали, що людей, які знаходяться у місцях несвободи, занадто обмежують у спілкуванні із зовнішнім світом. Наприклад, в окремих інтернатах встановлений необґрунтовано суворий пропускний режим, а в школах та училищах соціальної реабілітації адміністрація використовує обмеження спілкування з батьками як засіб покарання.

До того ж, люди, які перебувають у місцях несвободи, часто не знають про свої права, а також про те, як оскаржити неправомірні дії адміністрації установи. Проте навіть у тих випадках, коли вони подають скарги, - перевірки та розслідування за цими скаргами проводяться неефективно. У багатьох випадках проведення перевірок доручалося керівникам тих установ, у діяльності яких і були виявлені недоліки.

«Національний превентивний механізм – не контролюючий чи каральний орган, він діє незалежно та надає рекомендації. Але, як показали моніторинги місць несвободи, фактор очікування того, що в будь-який час до будь-якої установи без попередження можуть прийти працівники Департаменту НПМ та представники громадськості, повільно, але змінює ситуацію на краще», - резюмував Юрій Бєлоусов.

На основі отриманої в ході моніторингу інформації та аналізу виявлених проблем державні органи отримують рекомендації для покращення ситуації. Крім того, інформація про виявлені порушення оприлюднюється в мережі інтернет на сторінці Уповноваженого ВР з прав людини і на сайті www.npm.org.ua.

***

Україна ратифікувала Факультативний протокол до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у 2006 році. Згідно з цим протоколом, у нашій країні протягом року мав запрацювати національний превентивний механізм – система регулярних відвідувань місць несвободи, що здійснюються незалежними органами, з метою непопущення катувань та жорстокого або принижуючого поводження з людьми, які там утримуються.

Втім, в Україні НПМ був запроваджений тільки в 2012 році. Він запрацював при Уповноваженому Верховної Ради з прав людини (Омбудсмані) після обрання на цю посаду Валерії Лутковської.

Суть механізму - у регулярних візитах представників Омбудсмана та громадських активістів до місць несвободи (така модель отримала назву "Омбудсман+"). Подібні візити завжди відбуваються без попередження в на регулярній основі. Під час цих візитів відбуваються зустрічі і бесіди віч-на-віч із тими, хто там утримується чи працює.

У минулому, 2012 році, було проведено 169 таких візитів, у поточному - вже 142.

Тетяна Печончик