За два роки членства в Енергетичному Співтоваристві Україна спромоглася повноцінно виконати лише одне з численних зобов’язань – надати Звіт про безпеку постачань. Про це 4 лютого в Києві заявили учасники прес-конференції, яку провів Аналітичний центр “Діксі Груп”. Відповідне дослідження було здійснено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

“Україна затягує з виконанням реформ, і ця повільність віддаляє її від Енергетичного Співтовариства”, – зауважила Олена Павленко, президент “Діксі Груп”. “Складається враження, що уряд діє за принципом “гарячої картоплі” – перекидає один одному виконання зобов’язань, чекаючи, що їх зробить хтось інший. А в цей час Співтовариство вимагає нових і нових змін”, – додала вона.

“Внаслідок приєднання до Енергетичного Співтовариства сфера енергетики стала першою, пілотною сферою, де Україна взяла на себе юридичні зобов'язання перед ЄС адаптувати своє законодавство”, – наголосив Дмитро Шульга, директор Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”. “Таким чином, питання виконання Україною її зобов'язань перед Енергетичним Співтовариством має значення не лише для енергетичної сфери, а й для ширших перспектив європейської інтеграції України загалом”, – додав він.

На думку керівника програм “Діксі Груп” Романа Ніцовича, уряд України так і не зрозумів суті членства держави в Енергетичному Співтоваристві. “Українські органи влади обирають, які з зобов’язань виконувати, коли та в якому обсязі. Але ж Енергетичне Співтовариство – не меню в ресторані, а певний стандарт з обов’язковим набором вимог. Ви або граєте за європейськими правилами гри, або не граєте взагалі”, – заявив експерт.

Роман Ніцович припускає, що Україна вдається до політичних аргументів, бо нездатна сформувати позицію щодо виконання ключових вимог, зокрема Третього енергетичного пакету ЄС.

За словами фахівців, відставання України можна констатувати в усіх ключових сферах – на ринках газу й електроенергії, у секторі відновлюваних джерел енергії, питаннях енергоефективності й захисту довкілля. Окремі європейські директиви й регламенти враховано частково, інші поки очікують на рішення.

Фахівці наголошують: щоб “устигати” за Енергетичним Співтовариством, Україна має пришвидшити темп реформ. Протягом трьох-чотирьох місяців має бути доопрацьовано й ухвалено найважливіші документи – закон “Про функціонування ринку електричної енергії”, національні плани дій з енергоефективності й відновлюваних джерел, програма реструктуризації НАК “Нафтогаз України”.

Аналітики рекомендують призначити урядового координатора, відповідального за реалізацію зобов’язань України в енергетичному секторі. Доцільно, на їхню думку, також створити окремий інформаційний ресурс або спеціалізований розділ на якомусь з урядових сайтів, який би забезпечував вільний доступ до відповідних документів. Щоб уникнути затягування процесу, за словами фахівців, варто якнайшвидше опублікувати Національний план дій на 2013 рік у межах Програми економічних реформ на 2010-2014 роки – з відповідними планами дій на рівні окремих міністерств і відомств. У зв’язку з ухваленням нових директив експерти вважають за доцільне оновити розпорядження Кабміну “Про затвердження Плану заходів щодо виконання зобов’язань в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства”, доповнивши його новими документами та встановивши чіткий графік їх імплементації.

1 лютого 2011 року Україна стала повноправною стороною Договору про заснування Енергетичного Співтовариства після ратифікації парламентом відповідного закону.