Напередодні дня Святого Миколая міська біліотека для юнацтва провела народознавчу гру “Хто, хто Миколая любить...”.

Існує легенда, в якій святий Касіян поскаржився Богу на те, що люди шанують Миколая більше за нього. Бог вирішив розібратися і покликав до себе святого Миколая. Довелося аж чотири дні чекати на нього, тому що він  весь час щось робив: визволяв козаків із полону, допомогав людям на пожежі, рятував рибалок на морі. Нарешті з'явивсядо Бога — у старій свиті, чоботи в болоті, а руки в бруді.

-                   Де ти був? -питає в нього Бог.

-                   Допомагав мужикові воза з багнюки витягнути !-  відповів Миколай.

-                   Ось бачиш, - каже Бог до Касіяна, - за що його люди люблять? Він на небі не сидить, як ти, він на землі діло робить. З тих пір святкуємо день святого Миколая два рази на рік : взимку (19 грудня) і навесні (22 травня), а Касіяна раз на чотири роки (29 лютого).

Починаючи з Миколая в Україні вже дозволяється збиратися на вечорниці. Ходили на вечорниці тільки неодружені молоді люди. Дівчата обирали оселю для проведення вечорниць і приходили першими, за ними вже підходили парубки. Звичайно обирали оселю вдови, вона і слідкувала за додержанням традицій і порядку на вечорницях. Хата надавалася не безкоштовно, а за плату. Але грошима майже не платили, частіше — хлібом, борошном, тканиною.

Якщо вечорниці були в будні, то і займалися дівчата буденними справами : шили, вишивали.

У хлопців  обов`язки були значно простіші і цікавіші: співати пісні, розповідати казки, цікаві історії, танцювати, залицятися до дівчат. Загалом найкращі жарти, байки, пісні, жартівливі оповідки народжувались саме на вечорницях. А вечорниці тривають аж до початку Великого посту.

Бібліотека для юнацтва, шануючи народні традиції, напередодні дня святого Миколая провела народознавчу гру “Хто, хто Миколая любить...”. Що цікаво — приймали участь у розвагах всі : і дорослі, і діти. Всі присутні розбилися на дві команди : “Молодість” і “Ніхто крім нас”.  Співали, стрибали та відповідали на запитання вікторини. Всі без винятку раділи, коли вигравали у конкурсах.

 В організації цього свята бібліотеці допомогли міський відділ кримінально- виконавчої інспекції і громадська організація “Ніхто крім нас”. Вони надали подарунки для дітей і організували солодкий стіл, який був дуже доречний для всіх присутніх. Всі розійшлися задоволені, з подарунками і гарним настроєм. 

Бібік Ірина