Людина є частиною народу, держави, суспільства в цілому, і вона має свої права й обов’язки. Основним правом людини є право на життя. Життя — це безцінний дар, який людина отримує при народженні. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави — захищати життя людини.

28 листопада 2013 року Сєвєродонецьким міським судом розглянуто кримінальне провадження стосовно гр.-на Я. за скоєння ним кількох кримінальних правопорушень, в тому числі за спричинення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого.

10 квітня 2013р. Я. на протязі дня знаходячись в квартирі разом з трьома знайомими вживав спиртні напої. Між ним та його приятелем  виник конфлікт, оскільки останній став звинувачувати Я. у вчиненні кримінального правопорушення, якого той у дійсності не вчиняв. Я., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, висловив обурення на необґрунтовані підозри щодо нього. Під час сварки  Я.  став наносити потерпілому руками та ногами численні удари по різним частинам тіла, а саме: голові, рукам та тулубу, завдавши при цьому не менш ніж 19 ударів, спричинивши постраждалому тяжкі тілесні ушкодження, від яких той   через деякий час (1,5-2 години) помер на місці, тобто знаходячись у квартирі, де відбулась бійка. Смерть потрепілого, згідно з висновком судово-медичної  експертизи настала від закритої тупої травми грудної клітини, численних переломів ребер справа і зліва, що призвели до плевропульмонального шоку.

В ході судового розгляду даного кримінального провадження обвинувачений Я. повністю заперечував свою причетність до кримінального правопорушення в якому його звинуватили. Однак його провина була повністю доведена досудовим слідством, та суду надані вичерпні докази вини обвинуваченого.

За вироком суду гр.-ну Я. остаточно призначене покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі. Даний вирок обвинувачений оскаржив до Апеляційного суду Луганської області. За результатами розгляду апеляційної скарги обвинуваченого, вирок Сєвєродонецького міського суду залишили без змін, и Я. направлено відбувати покарання у кримінально-виконавчому закладі закритого типу на 8 років 6 місяців позбавлення волі.

Тому, враховуючи вищевикладене, слід пам’ятати, що для кожної людини найважливіша цінність — це її життя. І право на життя є невід’ємним правом кожної людини, незважаючи на її віросповідання, політичні погляди або матеріальний стан. Про це треба пам’ятати кожному з нас і неухильно додержуватися вимог законів України, що бережуть та охороняють життя людини від неправомірних посягань правопорушників.

О.Я Лещинська, старший прокурор прокуратури м.Сєвєродонецька